Верховна Рада прийняла "мовний закон"

Верховна рада схвалила в другому читанні "мовний закон" - законопроект "Про функціонування української мови як державної" у четвер, 25 квітня. Закон підтримали 278 нардепів, передає кореспондент РБК-Україна.

Всього до другого читання закону було подано 2082 правки.

Підкреслимо, текст остаточного варіанту "мовного закону", який вчора в ході засідання профільного комітету зводили парламентарі через провалені поправки, на даний момент відсутній на сайті Верховної ради.

Зміст закону

"Наш закон жодним чином не принижує жодних національних меншин... Ми зробимо, щоб всі громадяни відчували себе вдома. Ми врахували більшість правок народних депутатів... Ми на три роки перенесли введення адміністративної відповідальності за порушення закону. За цей час в усіх областях будуть створені центри, які навчатимуть українській мові... Цей закон вводить українську мову в армію, але не вводить жодних покарань за те, що хтось з військових раптом не зможе говорити українською. Тому що українські військові хочуть і вже зараз спілкуються українською", - заявив глава профільного комітету Микола Княжицький з трибуни Ради, озвучуючи правки з голосу до документу.

У першому читанні норма про так званих мовних інспекторів була вилучена з тексту закону.

Документ спрямований на врегулювання порядку застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя. Дія закону при цьому не буде поширюватися на мову релігійних обрядів і на сферу приватного спілкування між особами.

Документ регулюватиме застосування української мови як мови громадянства України, а також його застосування у діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в Україні, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарювання державної та комунальної форм власності .

Також передбачається застосування української мови в публічних сферах:

·в освіті і науці;

·у сфері культури, на телебаченні і радіомовленні, в друкованих засобах масової інформації, в книговиданні та книгорозповсюдження;

·у сфері електронних інформаційних систем;

·у сфері обслуговування споживачів;

·у сфері спорту, телекомунікацій і поштового зв'язку, юридичних послуг, охорони здоров'я, транспорту;

·при позначенні топонімів, в рекламі, при виготовленні вивісок і табличок;

·у діяльності громадських об'єднань, політичних партій, суб'єктів господарювання приватної форми власності наданні інформації про їх товари і послуги.

·Також передбачається визначити стандарти державної мови і порядок захисту державної мови.