Юстиция информирует

ЄС обладнує системою радіаційного моніторингу сховища радіоактивних відходів

У рамках проєкту ЄС «Інтегрована автоматизована система екологічного радіаційного моніторингу на спецкомбінатах Державної корпорації «Українське державне об’єднання «Радон» автоматизовану систему екологічного радіаційного моніторингу було встановлено на 45 сховищах радіоактивних відходів у Києві, Харкові, Дніпрі, Львові та Одесі. Всі вони наразі перебувають під управлінням «Радону». Ця система дозволить здійснювати моніторинг і документування параметрів радіаційної обстановки, допоможе у виявленні радіаційної небезпеки та швидкому реагуванні на неї. Про це повідомляється на сайті Представництва ЄС в Україні.

«І для України, і для ЄС вкрай важливо, щоб  аварійні ситуації на території України швидко виявлялись, щоб реагування на них було швидким і щоб об'єкти поводження з РАВ по всій країні перебували під належним контролем і підтримувались у належному стані. Хотів би підкреслити важливість оснащення України найсучаснішим обладнанням  для виявлення аварійних ситуацій та реагування на них»,- зазначив д-р Ганс ван Вліет, керівник цього проєкту від Європейської Комісії.

Автоматизована система складається з п’яти підсистем екологічного радіаційного моніторингу, які вимірюють рівні радіації та передають результати до головного офісу «Радона» у Києві, де дані обробляються і представляються керівництву «Радона».

 «Нова автоматизована система радіаційного моніторингу забезпечує безпеку населення, довкілля та персоналу «Радона». Вона дає можливість швидкого реагування у разі радіаційних аварій», - сказав Ігор Буксанчук, директор «Радона»

«Створення системи радіаційного моніторингу перебуває в центрі уваги співробітництва ЄС-України у сфері ядерної безпеки. Державне агентство України з управління зоною відчуження дуже вдячне Європейському Союзові за постійну підтримку», -  відмітив Олександр Ковальчук, т.в.о. Голови ДАЗВ.    

«Тепер у розпорядженні державних міжобласних спецкомбінатів «Радона» є багато сучасного обладнання, яке дозволяє їм забезпечувати постійний екологічний моніторинг майбутніх років»,- прокоментував Мартін Пазур, директор компанії Nuvia a.s., виконавця проєкту.

«Радон» – головне державне підприємство, що відповідає за збирання, транспортування, кондиціонування та тимчасове зберігання низькоактивних відходів, не пов’язаних з генерацією електроенергії. Для цієї мети підприємство використовує спецкомбінати в Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Донецьку та Одесі. Через конфлікт на Сході України проєкт ЄС виконувався лише для п’яти з них, за винятком донецького. На підприємствах є приповерхневі сховища для зберігання твердих відходів, сховища колодязного типу для відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання та баки для рідких відходів. Вони розташовані поблизу великих обласних населених пунктів, а сховища Київського спецкомбінату розташовані в межах міста Києва, що надає питанню безпеки населення дуже високої пріоритетності. Крім того, ці підприємства були спроєктовані та введені в експлуатацію за радянських часів, у 1960-1962 рр., обладнання для радіаційного моніторингу було застаріле. Україна має намір вилучити відходи й перемістити їх у місця, де безпеку можна забезпечити більш надійно. Але доти, поки такий складний і вартісний проєкт зможе бути здійснений, майданчики необхідно модернізувати, щоб забезпечити належний захист людей і довкілля від іонізуючого випромінювання.

За об’ємом радіоактивних відходів (близько 3,4 млн м3 станом на жовтень 2018(link is external) р.) Україна посідає друге місце в Європі та четверте у світі. 95% цих відходів утворились унаслідок Чорнобильської аварії.

Джерело:https://eu-ua.org/novyny/yes-obladnuye-systemoyu-radiaciynogo-monitoryngu-shovyshcha-radioaktyvnyh-vidhodiv

Протидія рейдерству в Україні

Останнім часом в нашій країні спостерігається загострення проблеми незахищеності власників нерухомості та корпоративних прав від злочинних дій, внаслідок яких відповідне майно протиправно переходить під контроль інших осіб.

Про сутність рейдерства, а також про засоби протидії такому явищу розповідає головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ольга Какауліна.

Рейдерство – це вилучення майна на нібито правових підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації тощо).

Основними об’єктами рейдерів є, як підприємства аграрного сектору, так і підприємства, що є фінансово не стабільними чи в яких існує конфлікт між власниками.

Наразі державою забезпечено захист права власності громадян, бізнесу за допомогою певних засобів.

Так, проведення реєстраційних дій державним реєстратором прав можна зупинити на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомості.

Також, шанси на оперативне реагування й ефективний захист прав суттєво підвищує сервіс SMS-інформування, адже від швидкості реагування законного власника на захоплення його майна залежить ймовірність повернення вкраденого без втрат. Сервіс інформує власників про зміну статусу об’єктів нерухомого майна в реєстрі, про подання заявок на проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об’єктів нерухомого майна, а також дату і час реєстрації таких заяв.

Крім того, особа, яка вважає, що її право порушено рішеннями, діями або ж бездіяльністю державного реєстратора (зміна власника, перехід корпоративних прав, зміна керівника, реєстрація об’єкту, та інші реєстраційні дії, які можуть означати рейдерство) протягом 60 календарних днів може в позасудовому порядку, а головне безкоштовно, оскаржити такі рішення, дії або бездіяльність до органів юстиції. Такі скарги розглядаються постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом – Антирейдерською комісією. За результатом розгляду комісія може рекомендувати скасувати відповідні реєстраційні дії або запропонувати вжити заходів впливу до державного реєстратора - порушника.

Відповідно до затвердженого Урядом порядку, Міністерством юстиції, здійснюється моніторинг реєстраційних дій в реєстрах та проводяться камеральні перевірки щодо дій державних реєстраторів.

З метою забезпечення додаткових гарантій захисту права власності в Україні 03 жовтня 2019 року прийнято «антирейдерський» закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», розроблений за участю Міністерства юстиції.

Основні положення закону передбачають припинення діяльності акредитованих суб’єктів – комунальних підприємств, відносно яких Антирейдерською комісією при Міністерстві юстиції розглянуто близько 90% звернень. Законом запроваджується обов’язковість нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав, принцип одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, а також підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур, що значно знизить корупційні ризики.

Тож сподіваємося, що прийняття даного закону та діючі механізми захисту знизять кількість рейдерських захоплень нерухомості, корпоративних прав, а також витрат громадян, пов’язаних із захистом власності від протиправних посягань.

При виникненні питань та необхідності отримання більш детальної інформації щодо захисту майнових прав можна звернутися за телефоном (06264) 42481, надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ чи спрямувати його електронною поштою: [email protected].

Юстиція відкрита для людей!

Онлайн заборона щодо реєстрації права на нерухомість

В Україні рейдерство розуміють, як злочинні дії осіб з метою набуття права власності на чуже майно шляхом використання корупційних зв’язків, підробки документів, силового захвату підприємств, шахрайства тощо. У мережі багато порад, як поводитися в разі, якщо ви стали жертвою рейдерського захоплення. Проте про захист прав потрібно піклуватись ще до злочину. Ми не можемо вмовити й переконати всіх реєстраторів, що потрібно працювати відповідно до закону, проте можемо допомогти у захисті права власності громадян і представників бізнесу.

Провідний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Богдан Гордієнко детально розповість про те, як убезпечити своє право на нерухомість та контролювати всі дії з майном.

Відтак, з метою забезпечення захисту речових прав, економічних інтересів громадян та інвесторів, зменшення ризиків незаконного заволодіння нерухомим майном, 27 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв ініціативу Міністерства юстиції та виніс розпорядження №1069-р, яке запроваджує реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо інформування про реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та подання відповідно до закону власником об'єкта нерухомого майна заяв про заборону вчинення реєстраційних дій в електронній формі.

Поняття нерухомого майна розкрито статтею 181 Цивільного кодексу України. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Реєстрація прав на нерухоме майно – це не просто формальна вимога, а необхідність.

Які зміни в розпорядженні можна виділити?

Наявність оплатної сервісної послуги з подання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій в онлайн - режимі. Послуга надається виключно за таких умов:

 - наявність зареєстрованого права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна з присвоєним такому об’єкту реєстраційним номером;

 - використання кваліфікованого електронного підпису, в тому числі з використанням ресурсів комунікаційних мереж мобільного зв’язку (Mobile ID).

           Варто зазначити, що самостійно контролювати реєстраційні дії можна також за допомогою зручного сервісу SMS-маяк, який дає змогу оперативно дізнатися про зміни в реєстрі у зручний спосіб: за SMS, електронною поштою або в особистому кабінеті.

           Процедура проста: технічний адміністратор Державного реєстру прав забезпечує передачу відповідної заяви, поданої в онлайн - режимі, суб’єктам державної реєстрації прав, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням нерухомого майна. Уповноважена особа після отримання вищезазначеної заяви накладає заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо відповідного нерухомого майна. Слід зазначити, що рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій дозволяє зупинити державну реєстрацію прав на невизначений строк і втрачає свою чинність лише після реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій.

           Водночас заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій, на відміну від відповідного рішення суду, має обмежений термін дії. Така заява є чинною протягом десяти робочих днів з моменту її реєстрації в Державному реєстрі прав. Разом з тим, протягом зазначеного строку власник об’єкта нерухомого майна має можливість надати державному реєстратору рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. У такому випадку заборона вчинення реєстраційних дій буде чинною до скасування відповідного рішення суду. Також власник об’єкта нерухомого майна має право за власною ініціативою відкликати подану ним заяву про заборону вчинення реєстраційних дій.

           Отже, відповідна ініціатива суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист ваших порушених прав. В епоху інтернету спілкування між громадянином і державою стає простішим.

           Додатково інформуємо, що за правовою допомогою та роз’ясненнями у сфері державної реєстрації об’єктів нерухомого майна та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів можна звернутись до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за телефоном у м. Краматорську (06264)42481.

            Юстиція відкрита для людей!

ШЛЮБ СЬОГОДНІ – ЦЕ ПРОСТО!

                У житті людини багато важливих подій, до яких ми ретельно готуємося, плануємо та від яких ми очікуємо море вражень та емоцій. Цей неповторний день, сповнений найтеплішими почуттями, повинен залишити тільки світлі і радісні спогади.

                І тому наречені День Народження своєї сім’ї не хочуть пов’язувати з бюрократичними моментами, а хочуть поринути у казку з головою.

                Комусь і досі зручно подавати заяву на реєстрацію шлюбу за місяць, і місячний строк витрачати на підготовку до важливої події. А комусь зовсім не хочеться чогось чекати і вже сьогодні хочеться сказати одне одному: «ТАК».

                На жаль далеко не всі знають про існування та переваги сервісу Міністерства юстиції «ШЛЮБ ЗА ДОБУ».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 502-р «Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу» у Донецькій області зазначену послугу можливо отримати у містах Бахмуті, Волновасі, Лимані, Маріуполі та Покровську.

Цей сервіс покликаний зробити одруження максимально зручним та комфортним.

Для того, щоб скористатися сервісом з реєстрації шлюбу у скорочені строки, майбутнім нареченим необхідно зробити кілька простих кроків:

Звернутись до організатора державної реєстрації шлюбу, відомості про якого розміщені територіальним органом юстиції на офіційному сайті.

Обрати дату та час для проведення державної реєстрації.

Укласти цивільно-правовий договір про надання послуги.

      Також нареченим необхідно буде надати для підтвердження своєї особи паспорт або паспортний документ.

Іноземці та особи без громадянства для державної реєстрації шлюбу в Україні повинні пред’явити паспортний документ або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред’явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).

                Пілотний проект «Шлюб за добу» це соціальний проект, направлений на забезпечення реалізації гарантованого державою права на шлюб та  першочергово спрямований на прифронтові регіони. Він, зокрема, спрощує процедуру одруження для українських громадян з тимчасово окупованих територій та учасників бойових дій на сході та забезпечує їх жителів можливістю швидко і зручно, без необхідності їздити кілька разів, отримати легальні українські свідоцтва про одруження.

Сучасні новації спрощують та наближають до населення послуги, передбачені сімейним законодавством.

Інноваційний проект Міністерства юстиції України «Шлюб за добу» гарно зарекомендував себе та виявився досить успішним у Донецькій області, який впевнено крокує, створюючи сім’ї, які є первинним та основним осередком нашого суспільства.

Пориньте у атмосферу гармонії та кохання, подаруйте собі незабутнє весілля та створіть казку власного життя.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора

Законодавче визначення процесу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора знаходить своє відображення в Законах України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Про порядок оскарження у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу інформує Ганна Пилипенко — головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій  області.

 Окрім типового звернення до суду, громадянам надана можливість адміністративного оскарження незаконно проведеної реєстраційної дії, відмови в державній реєстрації, бездіяльності державного реєстратора/суб’єкта державної реєстрації або територіальних органів Міністерства юстиції України.

Визначення належного суб’єкта розгляду скарги залежить від предмету оскарження.

Так, Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

У той же час, якщо скарга буде помилково подана до органу, який не уповноважений її розглядати, цей орган зобов’язаний протягом 5 днів направити таку скаргу за належністю відповідному суб’єкту розгляду скарги, про, що повідомляє скаржника.

Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено виключно у письмовій формі з урахуванням чітко визначених вимог Законів щодо її оформлення. Недотримання вимог Законів щодо оформлення скарги є прямою підставою для відмови у її задоволенні з формальних підстав.

Отже, з метою уникнення відмови у задоволенні скарги, через банальну неуважність скаржників під час їх оформлення, Міністерством юстиції України розроблено зразки скарг у сфері державної реєстрації ознайомитись з якими можливо за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/4628.

Більш того, відтепер всі громадяни можуть подати скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України через Портал державних послуг iGov  https://igov.gov.ua/service/333/general.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Розгляд скарг громадян у Донецькій області забезпечує постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області головною метою якої, є захист порушених прав та інтересів у сфері державної реєстрації фізичних та юридичних осіб.

До того ж, діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

За результатом розгляду скарги Міністерству юстиції України та його територіальним органам надано широке коло повноважень. Так, Комісія уповноважена скасувати будь-яку незаконну реєстраційну дію чи рішення державного реєстратора тим самим запобігаючи рейдерським захопленням та шахрайським схемам.

Вищезазначена можливість адміністративного оскарження є запорукою дієвого механізму державного контролю за правомірністю дій державних реєстраторів/суб’єктів державної реєстрації чи територіальних органів Міністерства юстиції України та оперативного відновлення порушених прав скаржників.

Тож обирати, в який спосіб захистити свої порушені права залежить виключно від Вас!

Більш детальну консультацію з питань оформлення та подачі скарг у сфері державної реєстрації можна отримати за телефоном: (06264) 42481.

Юстиція відкрита для людей.

Реєстрація Товариства на підставі модельного статуту

Одним з основних моментів у процедурі створення підприємства є розробка установчих документів, в яких відображаються важливі відомості, пов’язані з його існуванням та діяльністю. Наразі чинне законодавство з метою спрощення реєстрації та ведення бізнесу в Україні надало можливість суб’єктам господарювання створюватися та діяти на підставі модельного статуту, що після його прийняття стає установчим документом.

Про особливості державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту інформує головний спеціаліствідділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Наталія Нагорська.

Діяльність на підставі модельного статуту може здійснювати лише господарське товариство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю. Жодні інші організаційно-правові форми юридичних осіб не можуть використовувати модельний статут. Так, Товариство обирає модельний статут при створенні, або ж переходить на нього в будь-який момент після створення.

До переваг модельного статуту можна віднести те, що більшість його положень наведено в декількох варіантах, серед яких засновник товариства при його створенні (або при переході) обирає найбільш прийнятний та бажаний для себе варіант. Підпункт із позначкою «*» є рекомендованими і обираються (застосовуються) для формування редакції статуту за варіантом «за замовчуванням». Водночас обрати варіант,відмінний від варіанта «за замовчуванням»,можливо лише у випадку реєстрації створення товариства (або переходу) при поданні документів в електронній формі. У разі подання документів у паперовій формі вважається, що обрано варіанти «за замовчуванням».

Отже, аби зареєструвати товариство на підставі модельного статуту, до органу державної реєстрації необхідно подати заяву та примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юридичної особи (підписи засновників засвідчуються нотаріально). За бажанням заявника моженадаватися заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість.

Товариства, які діють на підставі власного установчого документу (статуту), у будь-який час може бути прийнято рішення про здійснення своєї діяльності на підставі модельного статуту. Таке рішення приймається ¾ голосів учасників товариства, якщо інше не передбачено чинним статутом. Для державної реєстрації переходу товариства на діяльність на підставі модельного статуту до органу державної реєстрації подати заяву про державну реєстрацію переходу та примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) відповідного рішення уповноваженого органу управління юридичної особи (підписи на посвідчуються нотаріально).

Товариство, що здійснює діяльність на підставі модельного статуту, також може прийняти рішення про перехід на діяльність на підставі власного установчого документа. Для державної реєстрації переходу з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа товариство подає, окрім заяви про перехід та рішення органу управління, також установчий документ юридичної особи. Підписи на примірнику оригіналу рішення та на установчому документі юридичної особи засвідчуються нотаріально.

Плата за проведення державної реєстрації створення товариства на підставі модельного статуту або переходу на нього не стягується.

Окремо слід зазначити, що Товариства, які діяли на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Уряду від 16.11.2011 р. № 1182 «Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю», вважаються такими, що перейшли на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого Постановою від 18.06.2019 №367, шляхом обрання варіантів «за замовчуванням».

З метою отримання роз’яснень з будь-яких питань державної реєстрації, оскарження дій державних реєстраторів можна звернутися до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за телефоном (06264) 42481, або спрямувати листа на поштову чи електронну адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, info@dn.minjust.gov.ua

Нюанси у наданні безоплатної вторинної правової допомоги

Визначення змісту права на безоплатну правову допомогу, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги регулюються Законом України «Про надання безоплатної правової допомоги» від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі по тексту - Закон).

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:

-особа не належить до жодної з категорій осіб, які відповідно до Закону мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (частина 1 статті 14 цього Закону);

-особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;

-вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;

-особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;

-особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги (у цьому випадку додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна).

У разі прийняття рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги особі роз'яснюють порядок оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Головне територіальне управління юстиції

у Донецькій області

Антирейдерська комісія – ефективний орган контролю у сфері держреєстрації, який має чітко визначені лімітовані повноваження - заступниця Міністра юстиції Ольга Оніщук

Детальніше за посиланням:

https://jurliga.ligazakon.net/ua/analitycs/190512_antireyderska-komsya--efektivniy-organ-kontrolyu-u-sfer-derzhrestrats-yakiy-ma-chtko-viznachen-lmtovan-povnovazhennya---zastupnitsya-mnstra-yustits-olga-onshchuk?fbclid=IwAR3dOARJ7-LlF3p6GA4N8Dtr_AcM6HuSi1O1qM_bgTDe8_c-0AR3U13f1aY

Інтерв'ю із заступником глави Мін'юсту Ольгою Оніщук: Щомісяця ми отримуємо 300 скарг про рейдерські захоплення майна

В Україні хочуть створити "Реєстр жителів" і "Реєстр адрес". Навіщо і хто скористається цими даними

В Україні зростає число шахрайств, пов'язаних із заволодінням нерухомості. Такі дані нещодавно оприлюднила Генеральна прокуратура України. За статистикою правоохоронців, з початку року в країні зареєстровано 1200 таких випадків. У перерахунку виходить, що щомісяця шахраї відбирають або намагаються відібрати в середньому 133 квартири, будинки, земельні ділянки або ж об'єкти комерційної нерухомості. В оновленому Кабінеті міністрів заявили, що готові вжити ряд термінових заходів. Якими вони будуть, як скоро це станеться і як покарають винних – про це в інтерв'ю сайту "Сегодня" розповіла заступник голови Мін'юсту Ольга Онищук, яка відповідає за сферу держреєстрації. Крім того, як розповіла нам заступник міністра, в країні незабаром можуть з'явитися два абсолютно нових реєстри і перша в країні офіційна карта державних сервісів.

Детальніше за посиланням:

https://ukr.segodnya.ua/ukraine/zamglavy-minyusta-olga-onishchuk-kazhdyy-mesyac-my-poluchaem-po-300-zhalob-o-reyderskih-zahvatah-imushchestva-bolshinstvo-nasledie-pravil-kotorye-my-menyaem-1354192.html

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НЕРУХОМОСТІ ТА БІЗНЕСУ СУБ'ЄКТАМИ  ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ

Наразі організаційну основу суб’єктів державної реєстрації  нерухомості та бізнесу складають  виконавчі органи міських рад (міст обласного значення) та районні державні адміністрації. На відміну від інших суб’єктів державної реєстрації  вищезазначені органи в обов’язковому порядку набули повноважень з питань державної реєстрації та забезпечують зберігання реєстраційних справ.

В той же час  виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного значення) також можуть  набути повноважень з питань державної реєстрації у разі прийняття відповідною радою такого рішення. Крім того, суб’єктами державної реєстрації є акредитовані суб’єкти та нотаріуси, які є держаними реєстраторами.   

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі разом - Закони)  саме суб’єкти державної реєстрації  уповноважені забезпечувати проведення державної реєстрації.

Безпосередньо державну реєстрацію здійснюють державні реєстратори, які перебувають у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації. Законами визначено, що державний реєстратор – це, зокрема, громадянин України, який відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України.   

З 1 січня 2019 року Мін'юстом запроваджено експериментальний проект з організації  визначення професійної компетенції осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора, процедура якої визначена постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2018 № 860 та здійснюється шляхом автоматизованого анонімного тестування. Особі, яка успішно пройшла автоматизоване анонімне тестування, видається сертифікат про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації, зразок та опис якого затверджується Мін'юстом.

Також, Закони передбачають й контроль за діючими державними реєстраторами, в тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Реєстри).         

Процедура здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, визначена Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України  від 21 грудня 2016 року № 990.

За результатами проведених перевірок Мін'юст, у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації згідно з положеннями Законів, приймає рішення, зокрема, про тимчасове блокування чи анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до Реєстрів та скасування акредитації. Разом з тим у разі прийняття зазначеного рішення  Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб’єкта. Однак, на практиці неможливості забезпечення таких заходів через відсутність у відповідного суб’єкта державної реєстрації державних реєстраторів.

За таких умов, суб’єктам державної реєстрації, які відповідно до  чинного законодавства обов’язково забезпечують державну реєстрацію нерухомості та бізнесу, необхідно заздалегідь прогнозувати можливі ризики, пов’язані із звільненням державних реєстраторів, перебуванням у соціальних відпустах, тощо та заздалегідь вживати заходи належного кадрового забезпечення з цих питань.

Крім того, слід  враховувати положення зазначеної постанови під час призначення на посади державних реєстраторів у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, районних, держадміністраціях або укладення трудових договорів із акредитованими суб’єктами державної реєстрації, а також щодо державних реєстраторів, стосовно яких Мін’юстом прийнято рішення про тимчасове блокування доступу до Реєстрів зокрема, перед відновленням їм доступу до відповідного Реєстру.

Тому, з метою уникнення загрози залишення  певного району чи міста без отримання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації суб’єктам державної реєстрації необхідно завчасно передбачати укомплектування посад державного реєстратора.

                                                                                 Управління державної реєстрації  

Головного територіального

          управління юстиції

          у Донецькій області

Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Можливим зловживанням у діяльності осіб, які перебувають на посадах державної служби, запобігають правові бар’єри.

Так, антикорупційне законодавство забороняє державним службовцям під час виконання своїх службових або представницьких повноважень приймати рішення, вчиняти дії в умовах конфлікту інтересів. Більш того, державний службовець зобов’язаний вживати заходів щодо недопущення та врегулювання конфлікту інтересів.

Законодавець розрізняє два види конфлікту інтересів: потенційний та реальний.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість виконання нею  повноважень.  Тобто, якщо посадова (службова) особа дійшла висновку про наявність  у неї приватного інтересу, який здатний вплинути на виконання нею службових (посадових) повноважень, це означає, що у неї виник потенційний конфлікт інтересів. Якщо за таких умов особа приняла рішення або вчинила певні дії, вважається, що вона діяла в умовах реального конфлікту інтересів.        

В свою чергу, реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Особливою ознакою конфлікту інтересів є наявність у державного службовця приватного інтересу під час вирішення певного питання.                          

Під приватним інтересом слід розуміти будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, обумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, наявністю корпоративних прав, отриманням подарунка за прийняття рішення на чиюсь користь.  Перелічене може вплинути або впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття державним службовцем рішень, на вчинення чи невчинення дій, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.

Якщо державний службовець дізнався про наявність у нього конфлікту інтересів, то він повинен не пізніше наступного дня повідомити про це безпосереднього керівника. Національне агентство з питань запобігання корупції радить повідомляти про конфлікт інтересів письмово, наприклад,           за наступним зразком:

Керівнику________________________________

(П.І.Б. особи, яка повідомляє, посада)

_________________________________________

Повідомлення

про реальний / потенційний конфлікт інтересів

____________________________________________________________________

(стисло викласти ситуацію, в якій виник реальний / потенційний конфлікт інтересів, суть приватного інтересу,

____________________________________________________________________

що впливає на об’єктивність прийняття рішення, а також зазначити чи вчинялися дії та чи приймалися рішення

___________________________________________________________________

в умовах реального конфлікту інтересів)

Дата                                                                              Підпис особи

Після отримання такого повідомлення безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, протягом двох робочих днів повинен прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів з урахуванням  вимог статей 29-34 Закону України «Про запобігання корупції», а також, повідомити про прийняте рішення відповідну особу.

Законодавством не визначено, у якій саме формі має бути оформлено прийняте керівником рішення про врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої йому особи, проте із офіційних роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції вбачається доцільність прийняття керівником письмового розпорядчого акту.

При цьому до врегулювання конфлікту інтересів державний службовець не повинен приймати рішення, вчиняти дії.

При виникненні у державного службовця сумнівів щодо наявності  конфлікту інтересів, він зобов’язаний звернутися за роз’ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції. У зверненні необхідно зазначити дії, щодо яких виник сумнів та додати копії документів щодо службових (посадових) повноважень. Національне агентство з питань запобігання корупції упродовж семи робочих днів має роз’ясняти такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Вчасно розпізнати наявність конфлікту інтересів кожному державному службовцю допоможе складання тесту на наявність (відсутність) конфлікту інтересів, запропонованого Методичними рекомендаціями щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції, а також проходження безкоштовних навчальних онлайн-курсів «Конфлікт інтересів: треба знати!».

Головний спеціаліст з питань запобігання

і виявлення корупції Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області 

РОЗМЕЖУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ ТА ІНШИХ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» визначає суб’єктів державної реєстрації та розмежовує компетенцію між ними.

З урахуванням компетенції щодо державної реєстрації юридичних осіб, визначеної статтею 1 цього Закону, серед суб’єктів державної реєстрації слід виділити органи юстиції, які реєструють громадські формування; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які забезпечують державну реєстрацію юридичних осіб - релігійних організацій; а також інші суб’єкти, до компетенції яких належить державна реєстрація інших юридичних осіб.

І хоча законодавець чітко визначив коло суб’єктів державної реєстрації юридичних осіб, на практиці все одно виникають питання, хто саме здійснюватиме державну реєстрацію окремих видів юридичних осіб.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону про реєстрацію визначено термін «громадське формування», що вживається у цьому Законі. Так, громадські формування – це політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій.

Серед юридичних осіб при визначенні компетенції органу реєстрації проблемних є два види обєднань. Таке як садівницькі товариства та громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону, які нерідко плутають з громадськими організаціями, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення яких врегульовано Законом України «Про громадські об’єднання».

Проблематика державної реєстрації садових товариств неодноразово обговорювалась як на законодавчому рівні, так в інформаційному просторі.

Слід нагадати, що поняття садівницького товариства було визначено в Законі СРСР «Про кооперацію в СРСР», відповідно до якого такі товариства були складовою частиною системи кооперації. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про кооперацію»кооперативи  та  кооперативні об'єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести  свої статути у відповідність із цим Законом. Водночас статтею 1 Закону України «Про обєднання громадян», який на той час визначав засади створення та діяльності в тому числі й громадських організацій, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації. Однак, на практиці численна кількість садівницьких товариств була зареєстрована з організаційно-правовою формою «громадська організація», що й стало причиною плутанини заявниками, до якого субєкта слід звернутися для проведення реєстраційних дій.

Неоднозначно тлумачать й поняття громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порядок створення та діяльності яких врегульовані Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Згідно статті 1 цього Закону громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об’єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону. Слід зауважити, що поняття «громадське обєднання» закріплено на законодавчому рівні тільки з 01.01.2013, з введеням в дію Закону України «Про громадські обєднання», в той час як громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону функціонують відповідно до законодавства, яке чинне з 2000 року.

Також, аналіз засад створення садівницьких товариств та громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, основних завдань їх діяльності свідчить, що такі неприбуткові організації суттєво відрізняються від громадських організацій, що забезпечують здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів фізичних осіб.

Тому, заявникам слід усвідомлювати правові наслідки обрання організаційно-правової форми організації, яку створюють для здійснення запланованої діяльності, з метою подальшого звернення для належного суб’єкта державної реєстрації. Щодо організацій, відомості про які вже містяться у Єдиному державному реєстрі, необхідно враховувати, що юридичні особи самостійно приймають рішення, в якому правовому полі діяти та дотримуватися спеціальних вимог законодавства, передбаченого для окремих видів юридичних осіб. У разі ж виявлення помилок, допущених у відомостях Єдиного державного реєстру, вирішувати це питання у спосіб, передбачений діючим законодавством.

У разі виникнення додаткових питань звертайтесь за телефонами: 0626442500, 0626417446.

Віра Свиридова,

                                                                       заступник начальника Управління –

                                                                       начальник відділу державної

                                                                       реєстрації друкованих засобів масової

                                                                       інформації та громадських формувань

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: що потрібно знати про договір довічного утримання (догляду)?

Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби,змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. В більшості випадків, на користь цих осіб, укладаються договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян – є головною причиною таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність?

Що таке договір довічного утримання?

Договір довічного утримання (догляду) - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна.

Хто є сторонами у даному договорі?

Сторонами договору є відчужувачта набувач. Відчужувачем може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути фізична (кілька фізичних осіб) або юридична особа.

Яка форма укладення договору довічного утримання?

Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним

У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)?

Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:.

вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;

медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;

матеріальне забезпечення - чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо.

У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим.

Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності?

Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання.

Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання.

У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився.

Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

Яким чином вносяться зміни до договору?

Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.

Коли припиняється дія договору?

Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання.

Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду:

на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;

на вимогу набувача.

Однак, варто пам’ятати:

невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі;

набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом?

Документ

Суть

Право власності на майно після підписання

Внесення змін

Розірвання договору

Умова про надання підтримки

Договір довічного утримання

Відчужувач передає у власність набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Право власності на майно переходить набувачу.

Але набувач до смерті відчужувача не має правопродавати, дарувати, міняти, передавати в заставу таке майно.

В процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна.

Договір може бути розірваний за рішенням суду

Набувач майна зобов’язаний забезпечувати відчужувача довічним утриманням

Договір дарування

Дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдарованомубезоплатно майно (дарунок) у власність

Право власності на майно переходить обдарованому, який має право:

вимагати передачі йому майна;

проживати у подарованому будинку;

вимагати від дарувальника висилитися із житла;

заборонити дарувальнику користуватися майном

Внесення змін до договору законодавством не передбачено

Договір дарування може бути розірваний дарувальником:

щодо нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власностідарувальника, його родичів;

якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвати договір;

якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена

За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої сторони

Заповіт

Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті

Право власностіна майно залишається у спадкодавця. Спадкоєцям таке право перейде лише після смерті спадкодавця.

Зміни можуть вноситися в будь-який час

В будь-який час заповіт може бути скасований, або складений новий заповіт, що автоматично скасовує попередній

За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої особи

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

Управління з питань нотаріату

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, 84301,
Контактний телефон: (06264) 3-43-20,  (066) 577-29-75,    

Електронна адреса: viddil[email protected]

Як і коли можна звернутись до Європейського суду з прав людини?

У Європейському суді з прав людини можна оскаржити лише порушення державою в особі її органів, установ, організацій, посадових осіб чи інших владних суб’єктів прав людини або основоположних свобод, які передбачені Європейською Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини та Протоколів до неї. 

До таких прав, наприклад, відносяться право на життя, заборона катувань та іншого нелюдського поводження, право на свободу пересування, право на свободу асоціацій, право на справедливий суд, право на свободу вираження поглядів та віросповідання тощо.

Більш детальну інформацію можна знайти на сайті Міністерства юстиції України www.minjust.gov.ua або Європейського суду з прав людини www.echr.coe.int

Європейський суд з прав людини розглядає лише заяви стосовно порушень прав та свобод, гарантованих Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Звертатися до Суду можуть як громадяни України, так і особи без громадянства або іноземці, як повнолітні, так і неповнолітні особи, дієздатні, так і недієздатні особи, суд також може прийняти заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими. Важливо лише, щоб особа була постраждалою (жертвою) від порушення прав чи свобод, гарантованих Конвенцією, вчиненого однією або кількома державами-учасницями Конвенції.

Особа може звернутися до Європейського суду з прав людини лише після того, як вичерпано усі доступні ефективні національні засоби юридичного захисту, зокрема, коли справу було розглянуто усіма судовими інстанціями України. Заяву до Європейського суду з прав людини можна подати протягом шести місяців з дня ухвалення остаточного рішення національного суду. Якщо ж національний суд зволікає з розглядом справи, тоді право на звернення зберігається протягом усього часу зволікання, аж до вирішення українським судом справи.

Пам’ятайте, що Європейський суд з прав людини не виконує роль національного суду і не є вищою інстанцією відносно національних судів. Він не може скасовувати чи змінювати рішення національних судів. Не можна скаржитись до Суду лише з тих підстав, що особа не задоволена рішенням національного суду. Під час розгляду індивідуальних заяв Суд вирішує питання про те, чи справді держава допустила порушення взятих на себе зобов’язань в межах Конвенції та протоколів до неї. І за умови визнання факту порушення застосовує відповідні заходи впливу.

Перед звернення до Суду обов’язково слід проконсультуватися із юристом, що має досвід ведення таких справ.

Відповідачем у Суді завжди є уряд держави, проти якої подається заява. Україну як відповідача у Європейському суді з прав людини представляє Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.

Маємо надію, що надана інформація допоможе громадянам у реалізації своїх прав.

Юстиція Донеччини відкрита для людей!

Відділ судової роботи та міжнародного співробітництва

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: Про порядок стягнення  аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон

Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій:

- Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)  

- Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу  /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) 

- Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину?  

Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два способи:

звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду);

звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією ООН 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви).

Усі  звернення  про  стягнення  аліментів  на  дитину  в  Україні  надсилаються для передачі за  кордон через Міністерство юстиції України.

Які документи потрібно подавати ?

У випадку, коли є рішення суду України про стягнення аліментів необхідно звернутися з клопотанням стягувача (кредитора) про визнання і виконання  рішення суду України про стягнення аліментів, адресоване компетентному органу (суду) іноземної держави

У клопотанні має бути зазначено наступне:

повне  ім'я  відповідача  (боржника),   дата народження, громадянство а також, наскільки це відомо позивачу         (стягувачу),  його поточна адреса або  адреси протягом останніх 5 років, рід занять і місце роботи;

наявні   відомості  про  фінансовий  та  сімейний стан  боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;

будь-яка  інша  інформація,  що  може       сприяти встановленнюмісцезнаходження  боржника  чи  виконанню   клопотання. 

До клопотання  додаються  належним чином оформлені судом,  що  виніс рішення, такі документи:

засвідчена судом копія судового рішення;

довідка суду про те, що рішення набрало законної сили;

довідка державного виконавця про часткове виконання або невиконання рішення на території України;

довідка суду  про  те,  що  відповідач  був  належним  чином повідомлений  про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують,  якщо  відповідач  не  брав  участі  в судовому засіданні;

завіренийпереклад клопотання та його додатків на іноземну мову.

Також відповідно до Гаазької конвенції 2007 року слід додати

завірену судом копію  протоколу судового засідання,

фотокартку стягувача.

У  разі,  коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача,  який  проживає  за  кордоном (а також коли за Гаазькою конвенцією 2007 року  порушується питання  про  зміну  розміру аліментів) до відповідної Договірної Сторони надсилаються заява та інші документи,  необхідні для розгляду справи по суті.

Форма заяви:       https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06

  У заяві необхідно зазначити (або до неї додати) наступну інформацію:  

повне   ім'я   відповідача  (боржника),  дату  народження,  громадянство  та,  наскільки  це  відомо  позивачу,   його   місця проживання  протягом  останніх  5  років, рід занять і місце роботи;

відомості  про фінансовий та сімейний стан відповідача, у т.ч. інформацію про належне йому майно;

відомості про  фінансовий та сімейний стан позивача (заявника), у т.ч. довідку про доходи;

дублікат або нотаріально засвідчену копію   документа,   що  підтверджує  ступінь родинних зв'язків      між відповідачем та дитиною, на       користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо), або - коли заява стосується вирішення  питання  про  зміну  розміру аліментів -  засвідчену судом копію  судового  рішення  чи  іншого документа, яким установлено розмір аліментів

фотокартку позивача;

будь-яку іншу інформацію,  що  може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача  (боржника)  чи виконанню клопотання;

нотаріально  засвідчене доручення,  яке уповноважує орган, що приймає,  відповідної  Договірної  Сторони  діяти  від   імені позивача,  або  інформацію  про будь-яку іншу особу,  уповноважену діяти від імені позивача;

завірений переклад заяви та її додатків на іноземну мову.

Якою мовою подаються  документи?

Документи, що направляються з України і складені українською мовою, мають бути перекладені на офіційну мову запитуваної Договірної держави або іншу мову, яку запитувана Договірна держава визначила як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник.

На підставі конвенцій нотаріально завірений переклад не вимагається, достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів.

Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується до документів відповідно до конвенцій.

Відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року, якщо переклад документів  на офіційну мову  запитуваної Договірної держави неможливо зробити  в Україні, вони можуть бути передані Міністерством юстиції України запитуваному центральному органу без перекладу або з перекладом англійською чи французькою мовою для організації перекладу у запитуваній Договірній державі. Такий переклад здійснюється лише у разі узгодження із заявником (стягувачем) порядку і умов оплати ним витрат за такий переклад.

Як це працює?

Належним чином оформлену заяву, клопотання надсилають до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.

Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти  календарних днів після отримання заяви:

перевіряє наявність у ній інформації і документів;

може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності;

заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави;

у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року;

на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі;

на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів.

Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви чи  клопотання – після отримання інформації від іноземних органів.

Зауважимо, що, як вбачається із практики застосування конвенцій, більшість країн-учасниць вищезгаданих Конвенцій не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі.

Який порядок стягнення аліментів із того з батьків, хто проживає у державі з якою Україна не має відповідного міжнародного договору?

У разі виїзду одного з батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон,  обов’язок на утримання дитини не припиняється. Для забезпечення виконання зобов’язань можна:    

укласти договір між платником аліментів і тим з батьків, з яким  залишається дитина, або

укласти договір про припинення права  на аліменти  для дитини  у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.

Якщо аліментні  зобов'язання  не  були  виконані  особою,  що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.

Якщо боржник проживає або постійно працює в державі, з якою відсутній міжнародний договір, що передбачає спрощений порядок звернення про стягнення аліментів, питання про стягнення аліментів вирішується виключно у порядку і на умовах, визначених законодавством такої іноземної держави. У такому разі заінтересована особа (стягувач) самостійно або через адвоката звертається до іноземного суду чи іншого компетентного органу для вирішення питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення українського суду.

Як врегулювати це питання до виїзду за кордон?

 З  метою  запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа,  що  виїжджає  для постійного  проживання  за  кордоном,  разом  із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон  або  оформлення
відповідної   сторінки  у  паспорті  подає  до відділу Державної міграційної служби за  місцем  постійного проживання  у  разі  наявності  дитини, що залишається  в  Україні,  договір  про  виплату   аліментів   або нотаріально   засвідчену  заяву  про  відсутність  у  одержувача аліментів вимог щодо стягнення  аліментних  платежів,  або  копію рішення суду про виплату аліментів.

До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати  до відповідного  органу  внутрішніх  справ  за  місцем  постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань:

нотаріально  засвідчену  заяву  про  відсутність  у одержувачів  аліментів  вимог  щодо  стягнення аліментних платежів;  

нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду).

У разі  невиконання  аліментних  зобов'язань  на  момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313

Контактний телефон: (073) 016 07 00

Електронна адреса: [email protected]



[*]Договірна держава, Сторона – це держава, яка підписала і згодом ратифікувала, прийняла або затвердила Конвенцію, а також держава, яка приєдналася до Конвенції після набрання нею чинності, якщо Україною не висловлено заперечення проти застосування Конвенції з цією державою у відповідних випадках.

Прийняття спадщини у вигляді частки в статутному капіталі

Товариства з обмеженою відповідальністю

Закон України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» значно спростив процедуру вступу до товариства з обмеженою відповідальністю у випадку прийняття спадщини у вигляді частки (або частини частки) в статутному капіталі Товариства.

Про процедуру внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у  Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( далі - ЄДР) інформує  Головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Наталія Нагорська.

Для того щоб стати учасником Товариства, замість учасника який помер (оголошений судом безвісно відсутнім або померлим), його спадкоємцю необхідно звернутися до державного реєстратора або нотаріуса та надати:

-оригінал або нотаріально посвідчену копію свідоцтва про право на спадщину;

-оригінал заяви довільної форми про вступ до Товариства (підпис на такій заяві посвідчується нотаріально);

-заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

-документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.

Якщо спадкоємців декілька, кожен з них може звернутися до реєстратора (нотаріуса) самостійно та надати заяву лише стосовно тієї частини частки яку він успадкував.

Цей перелік документів є вичерпним і будь-яких інших документів надавати реєстратору (нотаріусу) непотрібно. При цьому, якщо померлий був не єдиним учасником Товариства, згода інших учасників Товариства, на вступ до Товариства нового учасника, замість померлого, також непотрібна.

            При зверненні до реєстратора (нотаріуса) з приводу внесення вищевказаних змін спадкоємцю необхідно пред’явити документ, що відповідно до закону посвідчує особу.

            Слід мати на увазі!У свідоцтві про право на спадщину в обов’язковому порядку повинні бути зазначені:

-  назва і код ЄДРПОУ Товариства, в якому успадкована частка (або частина частки);

-  номінальна вартість частки (її частини) у статному капіталі, яку успадкували (додатково розмір успадкованої частки (її частини) може визначатися у відсотках).

Подавати вищевказані документи можна будь-якому реєстратору або нотаріусу в межах тієї області в якій зареєстровано Товариство як особисто так і через представника. У разі подання документів представником додатково подається оригінал або нотаріально засвідчена копія документа, що підтверджує його повноваження.

Часто виникає питання, а чи потрібно взагалі в такому випадку вносити зміни до статуту, якщо до ЄДР вже внесений запис про нового учасника Товариства? У зв’язку з цим слід зазначити, що якщо статут Товариства містить інформацію про учасників Товариства, то його зміст все ж таки потрібно привести у відповідність до даних ЄДР. Для внесення таких змін необхідно скликати загальні збори учасників Товариства та затвердити нову редакцію статуту Товариства виключивши з нього інформацію про померлого учасника Товариства та включивши інформацію про його спадкоємця (спадкоємців). Якщо померлий був єдиним учасником Товариства, в такому разі спадкоємець сам приймає рішення, яким затверджує нову редакцію статуту Товариства.

Після затвердження, нова редакція статуту разом із протоколом загальних зборів (або рішенням учасника), яким вона затверджена та заявою про державну реєстрацію змін надається до державного реєстратора або нотаріуса, для здійснення відповідних реєстраційних дій. Підписи учасників на новій редакції статуту та на протоколі (рішенні) про затвердження статуту в новій редакції, посвідчуються нотаріально.

            Разом з тим, відповідно до Закону, наявність у статуті інформації про учасників Товариства не є обов’язковою. Тож, затверджуючи нову редакцію статуту, такі відомості з нього взагалі можна виключити, адже на цей час джерелом інформації про учасників Товариства є в першу чергу дані ЄДР.

            Слід також пам’ятати, що якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини встановленого законодавством, спадкоємці (спадкоємець) учасника, частка якого у статутному капіталі Товариства становить менше 50 відсотків, не подали заяву про вступ до Товариства,така померла (оголошена судом безвісно відсутньою або померлою) особа може бути виключена із учасників з Товариства (за рішенням загальних зборів решти учасників цього Товариства). Юстиція відкрита для людей!

Як оформити скаргу у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу

Кожна особа, власник чи орендар може захистити свій бізнес, майно, відновити своє порушене право вже сьогодні, не чекаючи змін до законодавства, інших кроків з боку держави. Вірний вибір способу захисту, швидкість реагування, оперативність та правильне обґрунтування вимог, дозволить швидко повернути все на свої місця.

Як максимально ефективно скористатися вже існуючими інструментами, зокрема правильно оформити скаргу щодо державної реєстрації нерухомості та бізнесу, інформуєголовний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ольга Какауліна.

При органах юстиції утворені та діють постійно діючі комісії для забезпечення розгляду скарг щодо державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріуса та суб’єктів державної реєстрації – виконавчих органів місцевих рад, державних адміністрацій, територіальних органів юстиції (у разі реєстрації громадських формувань).

Порядок звернення до комісії регулюється Законами «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, наказом Міністерства юстиції«Про діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації» від 12.01.2016 № 37/5.

Скарги на рішення про державну реєстрацію прав чи на проведені реєстраційні дії, на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів юстиції розглядає комісія Міністерства юстиції. Комісії територіальних органів Міністерства юстиції розглядають скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (нотаріуса), а також на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Комісія розглядає скарги за умови звернення скаржника не пізніше 60 днів з дня прийняття оскаржуваного рішення або ж 60 днів з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав реєстраційною дією чи бездіяльністю.

Предметом розгляду комісії є виключно процедурні порушення, вчинені державним реєстратором (нотаріусом) під час здійснення реєстраційних дій, а не оцінка суті угод, на підставі яких відбуваються такі реєстраційні дії. Комісія не встановлює недійсність договорів, дотримання у таких договорах балансу прав та обов’язків сторін тощо. Також комісія не задовольняє скарги, єдиними підставами яких є здійснення реєстраційних дій на підставі підроблених документів, фальсифікованих судових рішень, документів з підробленими підписами.

Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається ним;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується, а саме номер, дата та суб’єкт внесення;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги обов’язково додається документ, що підтверджує повноваження представника скаржника (якщо скарга подається представником). Також подаються належним чином засвідчені документальні докази порушення прав скаржника (за наявності). Для юридичних осіб порядок засвідчення копій документів встановлений наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 N 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів      ДСТУ 4163-2003». Для фізичних осіб законодавство не передбачає чітких вимог до засвідчення копій, але вони повинні хоча б бути засвідчені підписом.

Важлива наявність і підтвердження факту порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваного рішення (стосовно нерухомого майна). Наприклад, якщо скарга стосується відновлення права особи на земельну ділянку, набутого до 2013 року, скаржник повинен підтвердити наявність у нього такого зареєстрованого права за допомогою отриманого відповідного витягу з Державного земельного кадастру.

У разі встановлення порушення строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, комісія відмовляє у задоволенні скарги без розгляду її по суті, про що орган юстиції видає відповідний наказ.

Комісією при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області за весь час роботи розглянуто близько 100 скарг і лише 6 із них задоволено частково (скасовано рішення про відмову та проведено державну реєстрацію прав). Майже в половині випадків комісією відмовлено без розгляду по суті у зв’язку з       не належним оформленням скарги, доданих до неї документів та не дотриманням строків подання скарги. Значна частина скарг подана не до належного органу розгляду скарг, у т.ч. поза межами визначених законом повноважень.

Отже, урахування передбачених законодавством аспектів при оскарженні рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації дозволить уникнути подібних неприємних наслідків та дасть можливість швидко та результативно відновити своє порушене право.

Довідково інформуємо, що для отримання роз’яснень з питань державної реєстрації нерухомості та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів до Донецької юстиції можна надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, спрямувати листа електронною поштою: [email protected], або ж звернутися за телефоном (06264) 42481.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: про порядок усиновлення

Що таке усиновлення?

Згідно з українським законодавством усиновлення - це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:

діти-сироти;

діти, позбавлені батьківського піклування;

діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;

особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років.У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;

подружжя;

особи, які проживають однією сім'єю;

якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей. Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам

потрібно подати:

заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі;

копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;

довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;

копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);

висновок про стан здоров'я кожного заявника;

засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);

довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити

У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановити  проведення усиновлення без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки і піклування,  якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні. 

За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Також до заяви додаються:

копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;

медичний висновок про стан здоров’я заявника;

довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються заявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення?

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану

Управління державної реєстрації

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Місцезнаходження: вул. Паркова, 10, м. Краматорськ, 84300,
Контактний телефон: (06264) 7-00-33,
Електронна адреса: [email protected]

Підстави та порядок зняття арешту з майна

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень, зокрема звернення стягнення майно боржника, тобто арешт майна. Арешт на майно накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

Значна кількість звернень, що надходить до відповідного відділу державної виконавчої служби або до вищого органу (Управління) стосується порядку та підстав зняття арешту з майна боржників, виконавчі провадження відносно яких виконувались на території проведення ООС. На думку громадян (боржників), якщо матеріали виконавчих проваджень з об’єктивних причин залишені на території непідконтрольній українській владі території, останні автоматично звільняються від сплати боргів, а арешти підлягають скасуванню.

Законодавством встановлений вичерпний порядок зняття арешту з майна. Відтак, підставою для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, тобто, погашення боргів у повному обсязі. У всіх інших випадках арешт може бути знятий лише за рішенням суду.

Якщо особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до відповідного суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. За результатами розгляду такого позову, суд виносить відповідну ухвалу, яка є негайною до виконання.

Після набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Для отримання інформації щодо наявних боргів, обтяжень майна, громадянину достатньо звернутись з заявою до відділу державної виконавчої служби за місцем мешкання або до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. 

Актуальна інформація про адреси відділів державної виконавчої служби у Донецькій області розміщена на Офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області також, можливо звернутись за телефонами гарячої лінії Управління: (06264) 42-360, (073) 016-07-00.

Булінг, його ознаки, види

Що таке булінг?

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.

Булінг (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

·систематичність (повторюваність) діяння;

·наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

·наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які  є види булінгу ?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

·фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);

·психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);

·економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);

·сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

·кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Відповідальність за вчинення булінгу

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»:хто такі присяжні, як ними стати та які справи розглядаються за їх участю?  

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Хто такі присяжні?

Присяжний – це  особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Хто може бути присяжним?

Присяжними можуть бути:

·громадяни України;

·віком від 30 до 65 років;

·які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду;

·володіють державною мовою.

Хто не може бути присяжним?

Присяжними не можуть бути:

·особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;

·особи, які мають незняту чи непогашену судимість;

·особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

·народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Крім того, голова суду  увільняє від виконання обов’язків присяжного:

·особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;

·керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

·особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

·іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

До розгляду яких справ залучаються присяжні?

У цивільних справах розглядають справи про:

·обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;   

·визнання особи безвісно відсутньою чи померлою;

·усиновлення;

·надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

·примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

У кримінальних справах розглядають справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

Які обов’язки присяжних?

При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані:

·справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

·дотримуватися правил суддівської етики,

·виявляти повагу до учасників процесу;

·не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

·виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Які гарантії мають присяжні?

Гарантії присяжних на час виконання ними обов'язків у суді:

·зарахування часу виконання присяжнимиобов'язків у суді до трудового стажу*;

·збереження всіх гарантій та пільг за місцемроботи;

·заборона звільнення присяжних з роботиабо переведення на іншу роботу без їх згоди;

·виплата винагороди за час проведений в суді;

·відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;

·застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.

*Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов'язків в суді.

Які особливості оплати праці присяжних?

Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу до якого належить:

·ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;

·участь присяжного в судовому засіданні;

·перебування присяжного в нарадчій кімнаті;

·час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Виплата винагороди присяжному здійснюється на підставі письмової заяви присяжного.

Як стати присяжним?

·Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних.

Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.

·У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.

·Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у  конкретній справі.

·Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.

·Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.

·Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення  розгляду справи, розпочатої за їхньою участю.

Більше про інститут присяжних можна дізнатись на  сайті  проєкту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» http://pravo.minjust.gov.uaта за «гарячою» телефонною лінією Державної судової адміністрації України 0 800 501 492

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію від ГТУЮ у Донецькій області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74,

Електронна адреса: [email protected]

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЕКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в АТО?

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.

Хто має право на звернення для отримання статусу?

військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;

особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;

особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включенідо складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;

особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.

Куди потрібно звернутися?

Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.

Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю».

Які  ще документи необхідно надати?

Для працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до                                                забезпечення проведення АТО:

·довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

·документи про залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення

абонаправлення (прибуття) у відрядження для участі в АТО в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових)  розслідувань за фактами отримання поранень),

·документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження;

Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів:

·довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

·документи про безпосередню участь особи в АТО в районах її проведення;

Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включенідо складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами:

·довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

·клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа, або командира (начальника) військової частини, у взаємодії з якими особа виконувала завдання АТО.

До клопотання додаються:

-документи, що підтверджують участь особи в АТО, або письмові свідчення не менш як 2-х свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника війни;

-довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

Для осіб, які добровільно забезпечували проведення АТО, (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення:

·довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

·довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення АТО

аборішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО, у разі відсутності зазначеної довідки.

Що робить медико-соціальна експертна комісія ?

Комісія МСЕК встановлює:

І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;

визначає відсоток втрати непрацездатності;

визначає потребу в протезуванні.

Після обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності.

Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.

Скільки це коштує?

Обстеження військовослужбовців у державних лікувальних закладах при яких діють військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісії здійснюється безкоштовно.

Який термін розгляду?

Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, у місячний строк з дня подання документів.

Коли особа, може бути позбавлена статусу особи з інвалідністю внаслідок війни?

Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу у разі:

наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО;

виявлення факту підроблення документів або надання недостовірних даних про особу;

подання особистої заяви про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію від ГТУЮ у Донецькій області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74,

Електронна адреса: [email protected]

ПРИМІРНИК ДРУКОВАНОГО ВИДАННЯ: СУЧАСНІ АСПЕКТИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

Сьогодення, в епоху, коли Інтернет впевнено відвоював простір серед інших засобів масової інформації щодо поширення та розповсюдження інформації, друковані видання залишаються основним видом періодичного видання, що виходить через певні проміжки часу, яке містить офіційні матеріали, оперативну інформацію та статті з актуальних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань.

Історично первісний задум контролювати владою змістовність видань змінився ідеями довічного збереження документальної спадщини держави, надання широкого доступу до неї за рахунок державної реєстрації та бібліографічного обліку інформаційного потоку.

Про основні аспекти сучасного збереження примірників друкованих видань розповідає провідний спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Олег Горб.

Обов’язковий примірник документів – примірник різних видів тиражованих документів, який передає його виробник на безоплатній або платній основі юридичним особам, визначеним чинним законодавством. До видів документів, віднесених до обов'язкового примірника, законодавець визначає й текстові видання.

Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачає, що контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після надрукування безоплатно надсилаються редакцією засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу.

Слід відмітити, що засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Тому ненадання контрольного примірника реєструючому органу є підставою для скасування факту державної реєстрації друкованого видання.

Також постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2002 року «Про порядок доставляння обов’язкових примірників документів» затверджує перелік одержувачів обов’язкового примірника видань, серед яких включено й Міністерство юстиції.

Аналіз обліку надходження обов’язкових примірників зареєстрованих у Донецькій області друкованих засобів масової інформації свідчить проте, що серед 680 зареєстрованих видань тільки примірники 30 видань надходять до юстиції Донецької області.

Така статистика, по-перше, об’єктивно пов’язана із тим, що окремі видання не пройшли відповідну перереєстрацією у зв’язку із тимчасовою окупацією окремих територій Донецької області або фактично припинили своє розповсюдження, однак засновники не вжили заходів офіційного припинення випуску. В той же час навіть контрольні примірники тих видань, перереєстрація яких відбулась у звязку із реформуванням друкованих засобів масової інформації, повязаним з їх роздержавленням, до теперішнього часу не надано Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області. Юстиція Донеччини закликає засновників видань забезпечити своєчасне вирішення питання доставляння примірника до реєструючого органу за поштовою адресою: вул.Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, Донецька область, 84301, а також наголошує на необхідності вжиття заходів, передбачених чинним законодавством, щодо припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

Окремо хотілось би звернути увагу, що для забезпечення збереження інформаційного фонду України, необхідного для подальшого вивчення, аналізу історичних процесів подій, викладених у засобах  масової інформації, одержувачами друкованих видань визначено й Національну бібліотеку імені В.І. Вернадського (Голосіївський пр., 3, м. Київ, 03039), яка має найповніший спеціалізований газетний фонд в Україні.

Слід наголосити, що порушення порядку надсилання контрольних примірників тягне за собою адміністративну відповідальність.

З огляду на викладене, своєчасне надання реєструючому органу, а також іншим обовязковим одержувачам друкованих видань є запорукою як забезпечення дотримання законодавства, так і внеском для збереження інформаційного фонду.

Детальні консультації з питань державної реєстрації друкованих засобів масової інформації можна отримати за телефонами: 0626442500, 0626417446.

Верховна Рада України прийняла важливі євроінтеграційні законопроекти

12 вересня 2019 року Верховна Рада України прийняла важливі євроінтеграційні законопроекти:
1)  332-ма голосами підтримала в першому читанні Проект Закону №1048 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів» (http://bit.ly/2mcRLp9).

Законопроект забезпечить:

- надання суттєвих спрощень митних формальностей для підприємств з високим ступенем довіри;
- закладення передумов для майбутнього визнання статусу авторизованих економічних операторів, що надається митними органами України, уповноваженими органами країн ЄС, та участь українських АЕО у формуванні так званих безпечних ланцюгів постачання товарів відповідно до вимог Рамкових стандартів ВМО;
- підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на зовнішньому та внутрішньому ринку.

2)  333-ма голосами підтримано в першому читанні та в цілому Проект Закону №1082 «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» (http://bit.ly/2k9iQsy).

Законопроект забезпечить:

- наближення українського законодавства у митній сфері до митного законодавства ЄС, як це визначено в стандартах ЄС та міжнародних стандартах.
- можливість підприємствам використовувати єдину митну декларацію та єдину гарантію для переміщення товарів від країни-відправлення до країни-призначення через всі кордони Договірних сторін Конвенції про процедуру спільного транзиту без затримок.
- обмін митною інформацією з 35 країнами європейського регіону та підвищить ефективність використання системи аналізу ризиків.
- запровадження європейської практики прозорих та надійних процедур, від яких «виграють» всі українські учасники ланцюга постачання товарів та фінансовий сектор, а оновлена митна служба отримає можливість запровадити надійні процеси контролю за переміщенням товарів.

Рубрика: 

Питання торгівлі

Джерело:

https://eu-ua.org/novyny/verhovna-rada-ukrayiny-pryynyala-vazhlyvi-yevrointegraciyni-zakonoproekty

Міністерство юстиції консультує в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: що таке податкова знижка на навчання та як її отримати?

Що таке податкова знижка на навчання?

Податкова знижка – це сума, на яку дозволяється зменшити розмір сплаченого особою податку на доходи фізичних осіб у звязку з оплатою нею послуг навчання.

Раніше до переліку витрат, на які поширюється податкова знижка, входила оплата послуг навчання виключно в закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. З 2018 року податкову знижку можна отримати також на оплату навчання дитини в закладах дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти. Це  саме стосується й аспірантів.

Який розмір податкової знижки?

Податкову знижку вигідніше оформляти на того члена родини, хто має офіційну роботу і отримує більшу зарплату. Розмір соціальної знижки залежить від суми сплачених податків, але не може перевищувати 18% .

Наприклад:  протягом 2018 року батько витратив на навчання сина 10 тисяч гривень. При цьому його офіційний дохід  у цьому ж році склав 100 тисяч гривень.

База оподаткування – це дохід батька - 100 000 грн. Із зарплати 100 000 гривень установа, де працює батько, утримала податок на доходи фізичних осіб у розмірі – 18 000 грн.

Із 10000, які батько заплатив за навчання сина, було сплачено податків 1800 грн.

Ці 1800 грн. і повернуть в якості податкової знижки. Тобто з кожної 1000 гривень, сплаченої за навчання, держава повертає 180 гривень.

У кожного розмір податкової пільги, на яку він претендує, буде різнитися. Однак, незалежно від суми, не варто ігнорувати свої права.

 Гроші повертаються  протягом 60 днів з дня  подачі всіх необхідних документів.

Якщо дитина навчається за кордоном?

Внесені зміни до Податкового  кодексу місять розширений перелік підстав для отримання податкової знижки на навчання, але існують умови, за яких це неможливо:  

·особа,  яка сплачує  за навчання є приватним підприємцем;

·особа навчається за кордоном;

·особа вступила на військову кафедру

Також важливо зазначити,  якщо дитина відвідує  гуртки у приватних закладах,  ці заклади мають бути акредитовані  в Міністерстві освіти і науки України

Хто має право на податкову знижку?

Право на отримання податкової знижки на навчання мають громадяни України, які оплачують навчання у закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти за себе або членів його сім’ї 1-го ступеня споріднення  (батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Як отримати податкову знижку на навчання?

Для того, щоб скористатися податковою знижкою на навчання, Вам потрібно:

·оплатити навчання та зберегти квитанцію про оплату;

·отримати від роботодавця довідку про доходи;

·до 31 грудня поточного року заповнити податкову декларацію про майновий стан та доходи за минулий рік;

·подати документи на отримання податкової знижки в органи Державної фіскальної служби за місцем реєстрації та отримати податкову знижку. 

Які документи необхідні?

Щоб повернути гроші за навчання,  потрібно надати такий  пакет документів:

копія паспорта;

·копія ідентифікаційного номеру;

·довідка про доходи за формою №3;

·копія договору із закладом освіти;

·копія квитанцій (чеків, платіжних доручень) про оплату навчання;

·оригінали документів, що підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);

·податкова декларацію про майновий стан і доходи;

·заява, у якій зазначено реквізити рахунку для перерахування відшкодування.

Важливо!

Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку Ви укладаєте із закладом освіти.

В ній має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, сума оплати та термін надання послуги.

Протягом цього року можна отримати компенсацію за оплату навчання за  2018 рік. Щоб не втратити право на податкову знижку за 2018 рік,  потрібно подати декларацію до 31 грудня 2019 року. 

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію від ГТУЮ у Донецькій області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74,

Електронна адреса: [email protected]

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня! Мене цікавить питання, в яких випадках особа може бути обмежена на виїзд за кордон. Розкажіть, будь ласка, детальніше.

Мар’яна Дмитрук

Конституція України гарантує  кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути  обмежений  у праві на в'їзд в Україну.

Які  документи дають право громадянину України на   виїзд з України і в’їзд в Україну?
Крім   паспорту  громадянина України для виїзду за кордон іншими документами, що  дають  право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути:

дипломатичний паспорт України;

службовий паспорт України;        

посвідчення особи моряка;

посвідчення члена екіпажу;

посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд  в Україну).

Зауважу, що з 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно.  Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Також, майте на увазі, що паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на 10 років.

Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено?

Законодавство передбачає  випадки, коли громадянин України  тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема:

громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню –до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини. Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Нагадаю, вище згадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів,  застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження  щодо:

• керування транспортними засобами;

            • користування зброєю;

            • полювання.

Штраф сплачується у випадку заборгованості  понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу.

Більше того,  боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів,  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг,  а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, рекомендую перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua .

Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України?

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон?

Так, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені.

Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний  строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця. 

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. 

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правового питання.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію від ГТУЮ у Донецькій області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74,

Електронна адреса: [email protected]

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня! Місяць тому з моєю подругою стався неприємний випадок. В інтернет-магазині  замовила кофтину, на вимогу продавця наперед перерахувала кошти, але досі її так і не отримала. Вона писала на сторінку інтернет-магазину, але відповіді так і не дочекалася. Порадьте, будь ласка, що робити у такій ситуації?

Дінара Хайраджи

Інтернет-магазин -  це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Що має бути обов’язково зазначено на сайті Інтернет-магазину?

Законодавством передбачений перелік обов’язкової інформації, яка зазначається на сайті Інтернет-магазину, зокрема:

повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;

місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;

адреса електронної пошти та/або адреса Інтернет-магазину;

ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті;

якщо діяльність передбачає отримання ліцензії – необхідно зазначити відомості про таку ліцензію, зокрема серія, номер, строк дії та дата видачі;

порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (невключення) певних податків у вартість товару;

інформація про вартість доставки.

Зазначу, інформація про найменування, адресу, контакті дані є вкрай необхідним, щоб споживачу було повністю зрозуміло хто є контрагентом, до кого можна звернутися із вимогами.

Як укладається договір в Інтернет-магазині?

Договір, який укладено в Інтернет-магазині, вважається електронним правочином.  Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, а також його вартість.

 Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті Інтернет-магазину.

Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон.

При чому, такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару,  найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання.

Як можна замінити товар?

Закон України «Про захист прав споживачів»  дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:

інший товар відповідає меті використання замовленого;

має таку ж або кращу якість;

його ціна не перевищує ціни замовленого товару.

Як можна повернути  товар?

Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару.

Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.

Якщо продавець відмовляється прийняти або обміняти товар?

У такому випадку, переконайтеся, що володієте інформацією про суб'єкта господарювання, який здійснив продаж та зверніться із заявою про порушення своїх прав до  територіальних органів Держпродспоживслужби України чи  до суду за місцем свого проживання.

Зверніть увагу, судовий збір за позовами про порушення прав споживачів не стягується!

Коли товар не можна повернути?

Повернути продукцію в магазин і отримати назад свої гроші можна далеко не за всі товари. Наприклад, поверненню не підлягають продовольчі товари, лікарські препарати та засоби,
предмети сангігієни. Крім того, повернути не можна:  

парфюмерно-косметичні вироби;

пір'яно-пухові вироби;

дитячі іграшки м'які та гумові надувні;

зубні щітки;

розчіски, гребенці та щітки масажні;

рукавички;

тканини, тюлегардинні і мереживні полотна;

білизна натільна;

білизна постільна;

панчішно-шкарпеткові вироби;

друковані видання;

вироби з натурального та штучного волосся (перуки);

товари для немовлят (пелюшки,  соски,  пляшечки для годування  тощо);

інструменти для манікюру, педикюру;

ювелірні   вироби   з   дорогоцінних  металів,  дорогоцінного  каміння,   дорогоцінного   каміння   органогенного   утворення  та  напівдорогоцінного каміння.

Більш детальний перелік наведений  у постанові КМУ від 19 березня 1994 р. N 172  «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»».

Як захистити себе при купівлі товарів через  Інтернет?

Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою:

Відправлення товару з післяплатою.Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.

Повернення оплати через банк.Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець  не відправив куплений товар - зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування. 

Якщо через банк повернути гроші не вдалося - звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду. 

Куди скаржитися на шахраїв в Інтернеті?

Якщо Ви стали жертвою Інтернет-шахрайства – не соромтеся, а  звертайтеся у  правоохоронні органи.  В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення: www.cyberpolice.gov.ua

Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну онлайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є ймовірність, що після цього рахунок  шахрая заблокують.

У випадку ж з Інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру.

Зауважте, що власники Інтернет-магазину не є недосяжними. Сайт знаходиться на хостингу, а це припускає наявність паспортних даних власника. Якщо на ресурсі вказано юридичну адресу, то ви можете відразу подати в суд і відстояти свої права споживача.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію від ГТУЮ у Донецькій області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74,

Електронна адреса: [email protected]

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня, пан Павло! Мій неповнолітній племінник, вчинив крадіжку, він жалкує про скоєне, але злочин є злочин і кримінальна справа вже відкрита. Підкажіть, будь ласка, яка кримінальна відповідальність передбачена для неповнолітніх? 
Людмила Бевз

З якого віку особи підлягають кримінальній відповідальності? 
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років.

Які види покарань застосовуються до неповнолітньої особи?
До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань як штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт або позбавлення волі. Крім того, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

У чому полягають особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх?
Для неповнолітніх передбачені особливі, менш суворі, більш гуманні умови кримінальної відповідальності та покарання, порівняно з дорослими злочинцями, а саме:
• за певних умов допускається можливість звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру;
• скорочено види покарань та обмежено строки встановлених покарань; 
• передбачено більш м’які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;
• зменшено строки після спливу яких до неповнолітнього можливе застосування умовно-дострокового звільнення, а також строки погашення і зняття судимості.

Які особливості при призначенні покарання?
Суд, окрім того, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Також неповнолітній вік особи, сам по собі, є обставиною, що пом’якшує покарання. Вона обов’язково має враховуватись при призначенні покарання незалежно від того, чи досяг підсудний на час розгляду справи повноліття.

Чи може бути неповнолітній звільнений від відбування кримінального покарання?
Так, українське законодавство передбачає таку можливість, але за певних умов. По-перше, неповнолітня особа може бути звільнена від покарання з випробуванням. Проте, таке звільнення є можливим якщо особу засудили до арешту чи позбавлення волі. Іспитовий строк встановлюється тривалістю від 1 до 2 років. По-друге, неповнолітнього може бути звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, його може бути звільнено. Проте, має бути визнано, що внаслідок щирого каяття та подальшої бездоганної поведінки він, на момент постановлення вироку, не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує примусові заходи виховного характеру:
• застереження;
• обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
• передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
• покладення на неповнолітнього, який досяг 15-ти річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодувати заподіяні майнові збитки;
• направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 років.

Але варто пам’ятати, у разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

У яких випадках неповнолітню особу можуть засудити до позбавлення волі?
Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням і може застосовуватися за: 
• вчинений повторно злочин невеликої тяжкості ‒ на строк не більше 1 року 6 місяців; 
• злочин середньої тяжкості ‒ на строк не більше 4 років; 
• тяжкий злочин ‒ на строк не більше 7 років; 
• особливо тяжкий злочин ‒ на строк не більше 10 років; 
• особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, ‒ на строк до 15 років.

За яких умов неповнолітні можуть звільнятися від кримінальної відповідальності?
До неповнолітнього можуть бути застосовані загальні види звільнення від кримінальної відповідальності: 
• у зв’язку з дійовим каяттям;
• у зв’язку примирення винного з потерпілим;
• у зв’язку з передачею винного на поруки;
• у зв’язку із зміною обстановки.

Також до неповнолітнього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Проте, останній вид застосовується тільки до тих, кого було засуджено до позбавлення волі.

Окремо зазначу: Міністерство юстиції є координатором усіх напрямів роботи, пов’язаної з реформуванням сфери правосуддя для дітей в Україні. Так, в Україні впроваджена Національна стратегія реформування правосуддя для дітей на період до 2023 року в межах якої нами розроблено законопроект «Про правосуддя, дружнє до дитини» та стартував проект «Від мрії до дії», мета якого – профілактика правопорушень серед неповнолітніх.

Додатково Мін’юст спільно з Генпрокуратурою запустили пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» на базі системи надання БПД у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях.

Ключові умови застосування Програми – додаткові заходи, які допоможуть неповнолітньому будувати соціальні зв’язки, знайти нове захоплення та змінити свою поведінку. Для цього залучаються спеціалізовані установи та психологи, які мають досвід ресоціалізації дітей.

Далі, за результатами Програми відновлення, якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, кримінальне провадження закривається. При цьому неповнолітній пройде програми ресоціалізації.

І, насамкінець додам, за статистикою Генпрокуратури, у 70% випадках неповнолітній правопорушник, який потрапив за грати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно. Тож, відновне правосуддя дає шанс повернутися до нормального життя.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію від ГТУЮ у Донецькій області? 
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,
ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333
Контактний телефон: (06264) 6-39-74, 
Електронна адреса: [email protected]

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня, шановний Міністре! Звертаюсь до Вас з проханням роз’яснити процедуру державної реєстрації фізичних осіб-підприємців. Які документи необхідно підготувати і чи можу я зробити це онлайн?

Сергій Никоненко

З чого почати?

Перш за все, необхідно обрати код запланованої діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД). Перелік КВЕДів можна знайти на сайті Державної служби статистики України http://kved.ukrstat.gov.ua.

Далі, необхідно підготувати заяву та інші документи для реєстрації себе, як фізичної-особи підприємця.

Одночасно, заявник може обрати спрощену систему оподаткування та/або реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість (ПДВ).

Куди звернутися?

Реєстрацію фізичних осіб - підприємців уповноважені здійснювати суб’єкти державної реєстрації:

· виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (у разі прийняття відповідною радою рішення про набуття таких повноваженнь), Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

· нотаріуси;

· акредитовані суб'єкти (підприємства, які мають акредитацію Міністерства юстиції України).

Державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Тобто, якщо особа, яка бажає зареєструватися як фізична особа-підприємець мешкає на території Київської області, вона може звернутися до будь-якого суб’єкта державної реєстрації в межах Київської області.

Якщо документи для державної реєстрації подані в електронній формі, то державна реєстрація на підставі таких документів проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах України.

Як подати документи?

Існують дві форми подання документів для державної реєстрації:

1. Паперова форма. Документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

2. Електронна форма. Документи подаються заявником через портал електронних сервісів за посиланням: https://online.minjust.gov.ua.

Як проводиться державна реєстрація ФОП онлайн?

Зареєструвати ФОП онлайн можна дуже швидко і без зайвої бюрократії. Для цього потрібно зробити наступне:

· зареєструватися на сайті;

· увійти в персональний кабінет;

· сформувати заяву;

· підписати заяву шляхом накладення власного кваліфікованого електронного підпису (КЕП);

· відправити заяву;

· отримати документ.

До заяви додаються оригінали електронних документів для державної реєстрації., опис поданих заявником документів для державної реєстрації, сформований за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру (ЄДР).

Зауважу, що сформовані заяви з додатками за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру блокуються для можливості редагування. Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у ЄДР.

Також, звертаю увагу, що у разі якщо відповідно до законодавства для проведення реєстрації ФОП необхідно подати документи, що підлягають нотаріальному посвідченню (наприклад нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, або нотаріально посвідчений договір про створення сімейного фермерського господарства), реєстрація здійснюється на підставі документів, поданих в паперовій формі.

Це пояснюється тим, що державний реєстратор за заявою в електронній формі проводить державну реєстрацію виключно на підставі оригіналів електронних документів для державної реєстрації,

Який строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації?

Розгляд документів здійснюється протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних та святкових днів.

Які вимоги до оформлення документів?

Документи, які подаються для державної реєстрації ФОП, повинні відповідати таким вимогам:

· документи мають бути викладені українською мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію). Документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на українську мову із засвідченням вірності перекладу.

· текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

· документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

· документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

· заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена.

Скільки це коштує?

Реєстрація фізичної особи - підприємця здійснюється безкоштовно.

Чи може бути відмовлено в державній реєстрації ФОП?

Так, існують підстави за якими може бути відмовлено у реєстрації ФОП, зокрема:

· документи подано особою, яка не має на це повноважень;

· у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;

· не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

· наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;

· наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП;

· подані документи суперечать вимогам законів.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів.

Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Чи можна оскаржити рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП?

Так, до Міністерства юстиції України та до його територіальних органів можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Також, звичайно, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

Що потрібно робити далі після реєстрації?

Після того, як фізична особа зареєструвалася підприємцем їй потрібно звернутися до органів Державної фіскальної служби для подальшої реєстрації як платника податку.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію від ГТУЮ у Донецькій області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333Контактний телефон: (06264) 6-39-74, Електронна адреса: [email protected]

Порядок скасування заповіту нотаріусами України

Заповіт скасовується зокрема поданням відповідної заявиабо посвідченням нового заповіту. Процедура скасування не зобов’язує громадянина звертатись саме до тієї держнотконтори (приватного нотаріуса) у якій відбулось посвідчення заповіту, тому здійснити першу можливо у будь якого нотаріуса України. Затвердженої форми заяви про скасування заповіту, як такої, не існує, але є загальні вимоги до порядку її складання.

Текст заяви повинен бути викладений зрозуміло, чітко, грамотно, не повинен мати підчисток, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Перед підписанням документа нотаріус зобов’язаний забезпечити ознайомлення зі змістом заяви заповідача. Нотаріус перевіряє справжність підпису заповідача шляхом здійснення ним підпису у його присутності.

Мають місце випадки, коли громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається заповідачем. За бажанням заповідача процедура підписання може відбутися  в присутності свідків, кількість яких повинна складати не менше двох. Свідками не можуть буди заінтересовані особи, члени сім'ї, близькі родичі спадкоємця та спадкоємці за заповітом.

Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа. У такому випадку присутність свідків повинна бути обов’язковою.

Важливо пам’ятати, що зазначені нотаріальні дії, як і інші, вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів.

Що робити, коли існування громадського об’єднання більш не є актуальним

На сьогодні в Україні налічується понад 80 тисяч зареєстрованих громадських об’єднань. З часом деякі з них продовжують здійснювати активну діяльність, деякі змінюють формат діяльності, а хтось фактично припиняє своє існування.

Головний спеціаліст юстиції Донеччини Наталія Наконечна консультує, як правильно юридично оформити припинення громадського об’єднання.

Як свідчить практика, із загальної кількості зареєстрованих громадських об’єднань значна їх частина багато років не здійснює діяльність, водночас не реєструючи своє припинення. Така практика є хибною, особливо якщо це стосується громадського об’єднання зі статусом юридичної особи, оскільки організація фактично перебуває на обліку у відповідних державних органах та несе обов’язки, передбачені цивільним законодавством. Невиконання вимог, наприклад, щодо надання звітності тягне за собою застосування контролюючими органами відповідних санкцій.

Таким чином, якщо зареєстроване громадське об’єднання фактично не здійснює свою діяльність, варто офіційно зареєструвати припинення діяльності.

Державна реєстрація припинення громадського об’єднання зі статусом юридичної особи відбувається у два етапи.

На першому етапі приймається рішення про припинення громадського об’єднання. Оформляється протокол, в якому члени організації обов’язково визначають ліквідатора (ліквідаційну комісію) та строк заявлення кредиторами своїх вимог, який складає від двох до шести місяців. При цьому, протягом трьох днів з дня прийняття рішення необхідно подати документи для державної реєстрації.  

На другому етапі відбувається державна реєстрація припинення. Після закінчення визначеного строку заявлення вимог кредиторів  подається заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Державна реєстрація припинення відбувається за умови відсутності заборгованості у контролюючих органів та незавершених виконавчих проваджень.

Звертаємо увагу, що ліквідатору (ліквідаційній комісії) необхідно вжити всіх заходів для зняття з обліку громадського об’єднання в органах державної фіскальної служби та Пенсійного фонду України.

Процедура припинення діяльності є досить нескладною і варта того, щоб не накопичувати зобовязання.

Закликаємо керівників громадських об’єднань, діяльність яких «поставлена на тривалу паузу», вирішити питання щодо припинення їх діяльності та звернутися до державних реєстраторів Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з вищезазначеними документами.

Нагадуємо, що в обласній юстиції працює «гаряча лінія», яка надає безкоштовні консультації з реєстраційних питань щодо громадських формувань: 0626442500, 0626417446. На нашому веб-сайті можна отримати зразки необхідних документів.Юстиція відкрита для людей!                           

Порядок скасування заповіту нотаріусами України

Заповіт скасовується зокрема поданням відповідної заявиабо посвідченням нового заповіту. Процедура скасування не зобов’язує громадянина звертатись саме до тієї держнотконтори (приватного нотаріуса) у якій відбулось посвідчення заповіту, тому здійснити першу можливо у будь якого нотаріуса України. Затвердженої форми заяви про скасування заповіту, як такої, не існує, але є загальні вимоги до порядку її складання.

Текст заяви повинен бути викладений зрозуміло, чітко, грамотно, не повинен мати підчисток, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Перед підписанням документа нотаріус зобов’язаний забезпечити ознайомлення зі змістом заяви заповідача. Нотаріус перевіряє справжність підпису заповідача шляхом здійснення ним підпису у його присутності.

Мають місце випадки, коли громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається заповідачем. За бажанням заповідача процедура підписання може відбутися  в присутності свідків, кількість яких повинна складати не менше двох. Свідками не можуть буди заінтересовані особи, члени сім'ї, близькі родичі спадкоємця та спадкоємці за заповітом.

Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа. У такому випадку присутність свідків повинна бути обов’язковою.

Важливо пам’ятати, що зазначені нотаріальні дії, як і інші, вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів.

           Консультує Міністр юстиції

Павле Дмитровичу,  мій чоловік понад рік не виплачує дитині аліменти. Він каже, що не працює, але нещодавно придбав нову машину та постійно їздить за кордон відпочивати. Чи можу я притягнути його до відповідальності за ухиляння від сплати аліментів? Дякую за відповідь!

 З повагою, Зоряна Гордієнко

За ініціативи Уряду Володимира Гройсмана  рівно рік тому прийнято 2-й пакет законопроектів #ЧужихДітейНеБуває, покликаних захистити найменших українців. Станом на сьогодні  українським дітям вже виплачено 7,9 млрд грн боргів з аліментів, які раніше малеча не бачила роками. Крім того, закони значно посилили відповідальність неплатників аліментів. 

Яку відповідальність несе боржник за несплату аліментів?

До неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів, фінансових санкцій та відповідальність у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

Які обмежувальні заходи застосовуються?

Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (3 місяці для батьків

Тяжко хворої дитини або дитини з інвалідністю), встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

•виїзду за межі України;

•керування транспортними засобами;

•користування зброєю;

•полювання.

Також боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України. Тобто,  той  із батьків, з ким проживає дитина, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду такої дитини за межі України.

Які фінансові санкції?

Не менш дієвим способом покарання є запровадження фінансових санкцій. Закони передбачають накладення  штрафу за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

• понад 1 рік – 20%;

            • понад 2 роки – 30%;

            • понад 3 роки – 50%.

Як щодо інших видів відповідальності?

Законодавчі зміни торкнулися й злісних неплатників аліментів. Мова йде про адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність

Несплата аліментів на утримання дитини,   що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання

тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин.

Кримінальна відповідальність

Злісне ухилення від сплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин

карається громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин або арештом на строк до 3-х місяців, або обмеженням волі на строк до 2-х років

карається громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин або арештом на строк від 3-х до 6-ти місяців, або обмеженням волі на строк від 2-х до 3-х років.

*Під ухиленням слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховання доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, які призвели до виникнення заборгованості із сплати коштів у розмірі, що складають суму виплат за 3 місяці відповідних платежів.

Коли  призначається державна допомога?

Якщо батьки ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, держава дбає про своїх маленьких громадян  шляхом призначення тимчасової державної допомоги.

Підставами для призначення допомоги є:

•рішення суду  про  стягнення  аліментів з одного з батьків не виконується  у  зв'язку  з  ухиленням  від  сплати  аліментів  або відсутністю  у  боржника коштів та іншого майна, на які за законом може  бути звернено стягнення;

•стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

•місце проживання (перебування) одного з  батьків  не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги один з батьків, який утримує дитину (одержувач), звертається до органу соцзахисту за своїм місцем проживання (перебування).

Який розмір державної допомоги?

Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним  сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Підкреслю, що, починаючи з липня 2019 року, прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років  становить 1699 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років -  2118 грн.

Як бути якщо боржник безробітний?

Ми підписали з Державною службою зайнятості та Державною службою України з питань праці два меморандуми про співробітництво, які забезпечать подальше повернення заборгованих горе-батьками аліментів дітям. Таким чином:

1.  ми пропонуємо безробітним боржникам добровільно працевлаштуватися на роботу. Якщо вони не хочуть самостійно працювати й отримувати дохід, ми направляємо їх на роботу через інструмент суспільно корисних робіт.

2.  Міністерство юстиції надає інформацію про факти незаконного отримання коштів у «конвертах» від роботодавців органам Держслужби з питань праці.

Інспектори Держапраці приходять з інспекційними перевірками на такі підприємства. Завдяки цьому, ми вирішуємо одразу дві проблеми. Перша – легалізація зарплати аліментників і змусити останніх заплатити власним дітям. Друга – навести лад на підприємствах, які через такі «сірі» схеми порушують українське законодавство і не платять податки.

Також хочу нагадати, Мін’юст створив  систематизовану базу даних  про боржників - Єдиний реєстр боржників, мета якого оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Реєстр є відкритим та розміщений на сайті Мін’юсту за посиланням: www.erb.minjust.gov.ua

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313

Контактний телефон: (06264) 4-23-60,

Електронна адреса: [email protected]

     Консультує Міністр юстиції

Доброго дня, пане Міністре! Так трапилося в моєму житті, що потребую звернутися до адвоката за консультацією. Я сирота, працюю, але отримую мінімальну зарплату і платити за послуги адвоката не в змозі. Знайомі розповіли мені про те, що можна отримати державну безкоштовну правову допомогу. Розкажіть, будь ласка, що це і чи маю я право на таку допомогу?

Катерина Прибережна

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість для певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу»

Що таке безоплатна правова допомога?

Це правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, які не заборонені законом. Безоплатна правова допомога  може бути первинною або вторинною.

У чому різниця  між первинною та вторинною правовою допомогою?

Безоплатна первинна правова допомога (далі - БППД) полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

 БППД включає такі види правових послуг:

  • надання правової інформації;
  • надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
  • складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
  • надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога (далі - БВПД) полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг:

  • захист від обвинувачення;
  • здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • складання документів процесуального характеру.

Хто має право на безоплатну первинну правову допомогу?

Отримати  безоплатну правову допомогу  можуть громадяни України та іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці,  чи особи, які потребують  додаткового захисту, які перебувають під юрисдикцією України.

Хто може отримати безоплатну вторинну правову допомогу?

Право на БВПД мають такі категорії осіб:

  • особи, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів (4014 грн) для непрацездатних осіб;
  • діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;
  • внутрішньо переміщені особи та громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;
  • особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт;
  • особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;
  • особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;
  • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;
  • особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  • особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Чи може бути відмовлено  унаданні безоплатної вторинної правової допомоги?

Так, існують підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

  • особа не належить до жодної з категорій осіб, які можуть претендувати на надання БВПД; 
  • надання неправдивих відомостей про себе або фальшивих документів, з метою віднесення до однієї із категорій осіб, які мають право на БВПД;
  • вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
  • особі раніше надавалася БВПД з одного і того ж питання;
  • особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням БВПД.

Як отримати допомогу?

Отримати правову допомогу можна, особисто звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги. Контакти центрів та бюро ви можете знайти за адресою www.legalaid.gov.ua

Додатково для надання правових консультацій для вас цілодобово функціонує  контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Окремо зазначу, що система надання безоплатної правової допомоги - це один з найуспішніших проектів Уряду Володимира Гройсмана.

Зараз в Україні працює 428 бюро правової допомоги, 23 регіональних та 84 місцевих центрів, загалом 535 точок доступу до правових послуг. Фактично, відділення мережі представлені по всій країні: від великого міста до найменшої ОТГ.

Ми постійно працюємо над розширенням доступу до послуг. Починаючи з листопада минулого року, особи з вадами слуху отримали можливість звернутися до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги та отримати консультації і роз’яснення з правових питань.

Більше того, використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) значно спрощує доступ до документів, які підтверджують право людини на безоплатну вторинну правову допомогу.

Система безоплатної правової допомоги розвивається і на сьогодні є однією з найуспішніших систем безоплатної правової допомоги в Європі.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

ВІДДІЛ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА, 
ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ 
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, 84333
Контактний телефон: (06264) 6-39-74, 
Електронна адреса: [email protected]

Як і кому повідомити про корупційне правопорушення

Кожний українець принаймні раз в житті стикався з проявами корупції, які полягають у зловживанні владою або службовими повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди.  

Однак, поряд з використанням службових повноважень для власного збагачення, прикладами корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, які вчиняються посадовими особами є, зокрема: використання державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах; прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів; порушення обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, а також, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; надання підлеглим незаконних доручень на користь своїх приватних інтересів чи інтересів третіх осіб.

Негайне інформування спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції про виявлені факти вчинення посадовими та службовими особами корупційних діянь є одним з ефективних механізмів боротьби з корупцією.  

До кола спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції згідно із Законом України «Про запобігання корупції» віднесені органи прокуратури, Національної поліції, Національне агентство з питань запобігання корупції,  Національне антикорупційне бюро України.

Також, звернутись з інформацією про вчинення корупційного діяння працюючим в будь-якому державному органу до керівника або уповноваженого підрозділу (особи)  з питань запобігання та виявлення корупції цього органу.  

         Повідомити про корупцію можна як у телефонному режимі, так і через офіційні веб-сайти, надісланням листа на електронну пошту,  письмово у вигляді заяви  або усно при особистому прийомі громадян керівником органу чи його уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції. У повідомленні необхідно у довільній формі викласти всі відомі факти вчинення виявленого корупційного порушення та додати докази за наявності останніх. Воно повинно містити прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, контактні дані заявника. Антикорупційним законодавством передбачена можливість повідомити про корупцію без зазначення авторства.

         Якщо викладена у повідомленні інформація про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» знайде підтвердження, керівник відповідного органу повинен вжити заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. У разі виявлення в діях правопорушника ознак кримінального або адміністративного правопорушення, інформуються спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.  

Головний спеціаліст з питань запобігання і

виявлення корупції Головного територіального

 управління юстиції у Донецькій області 

Очільник Донецької юстиції Андрій Гнатушок інформує.

Законодавчі зміни щодо нарахування тарифів - ініціатива #Чесна платіжка

Ще у лютому 2019 року Кабінет Міністрів України звернув увагу на те, що громадянам за наявності лічильників газу приходять платіжки із застосуванням коефіцієнтів приведення до стандартних умов. Це, у свою чергу, суттєво збільшувало вартість газу, що стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди.

Урядом було ініційовано звернення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Внаслідок дієвого діалогу НАК «Нафтогаз України» знизило ціну на газ для населення. Зараз вона майже однакова для всіх регіонів. Однак, ціна на тепло залишалася різною.

З метою захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг та відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України 26 червня 2019 року прийняв постанову № 560 «Деякі питання захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг».

Даною постановою на опалювальний сезон 2019-2020 роки Урядом встановлено граничні ціни/тарифи на послуги для населення міст обласного значення та міста Києва. Так, у разі оснащення приладами обліку теплової енергії встановлено верхній поріг для нарахування до сплати 1400 гривень за 1 Гкал, За відсутності приладів обліку громадяни будуть сплачувати 35,21 гривні за 1 кв. метр. Граничні тарифи за постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до систем постачання гарячої води становлять 83,66 гривні за 1 куб. метр, у разі їх відсутності - 75,74 гривні за 1 куб. метр.

При цьому, оплата послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води населенням міст обласного значення та міста Києва здійснюється з урахуванням встановлених відповідними органами місцевого самоврядування цін/тарифів, які не перевищують граничні ціни/тарифи.

У свою чергу, за підрахунками, це надасть можливість знизити в середньому вартість опалення й гарячої води на 14%, а в окремих містах-рекордсменах вартість опалення впаде на 40%.

Цього ж дня в Україні стартувала всеукраїнська правопросвітницька  інформаційна кампанія «Чесна платіжка», метою якої є підвищення рівня обізнаності громадян щодо правильного нарахування тарифів на послуги з постачання теплової енергії і гарячої води.

Кампанія «Чесна платіжка» реалізується Міністерством юстиції спільно з системою безоплатної правової допомоги. Дана ініціатива допоможе громадянам дізнатися про захист своїх прав як споживачів житлово-комунальних послуг, а також як діяти у випадку отримання «нечесної платіжки».

Важливим кроком Міністерства юстиції є запуск онлайн-калькулятору розрахунку «чесної платіжки», яким кожен може скористатися на сайті Урядового порталу та Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua/pages/calc-service).

Дана соціальна ініціатива надає можливість українцям самостійно вирахувати реальну вартість спожитих комунальних послуг.

Звертаю Вашу увагу, що з питань захисту прав або необхідності отримання консультації кожен може звернутися до системи безоплатної правової допомоги за телефоном гарячої лінії: 0800-213-103.

Адреса, яка є місцезнаходженням (місцем проживання) фізичної особи – підприємця

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно – правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців регулюються Законом України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (далі – Закон про реєстрацію).

Відповідно до Закону про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем) фізичної особи – підприємця.

Провідний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Богдан Гордієнко надає роз’яснення стосовно визначення терміну “місцезнаходження”.

Термін “місцезнаходження” для фізичної особи, яка має намір стати підприємцем є загальним та включає відомості про місце проживання фізичної особи або іншу адресу, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою.

Згідно Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” відповідно до Конституції України регулює відносини, пов’язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні. Відповідно до цього Закону вільний вибір місця проживання чи перебування – право громадян України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно – територіальної одиниці, де вони хочуть проживати або перебувати.

Місце перебування – адміністративно – територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.

Місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно – територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Окрема категорія громадян яка потребує уваги – це внутрішньо переміщені особи. Згідно Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” до такої категорії осіб належать: громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених вище. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Крім того повідомляємо, що відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже, на сьогодні доволі широке тлумачення терміну «місцезнаходження».

Відповідно до діючого законодавства, фізичні особи, які мають намір стати підприємцями, повинні зазначити в заяві про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця адресу, яка є місцем проживання або іншу адресу, за якою можливо здійснювати з ними зв’язок.

Додатково інформуємо, що за правовою допомогою та роз’ясненнями у сфері державної реєстрації об’єктів нерухомого майна та бізнесу, оскарження дій державних  реєстраторів можна звернутись до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за телефоном у м. Краматорську (06264)42481.

Юстиція відкрита для людей.

ДО УВАГИ ВЛАСНИКІВ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Придбали нерухоме майно, проте у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) виявили чинний запис за попереднім власником. Не поспішайте панікувати, а звертайтесь до державного реєстратора з заявою про внесення змін до запису.

Про процедуру внесення змін до Державного реєстру прав інформує Ганна Пилипенко - головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій  області.

Будь – які записи щодо набуття права власності на об’єкт нерухомого майна фіксуються у Державному реєстрі прав, функціонування якого здійснюється з 01.01.2013. До цього ж часу реєстрація нерухомості відбувалась у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (далі – Реєстр прав власності) який з 01.01.2013 став архівною складовою частиною Державного реєстру прав та відповідно до норм чинного законодавства використовувався державним реєстратором виключно для перегляду інформації під час вчинення реєстраційних дій з нерухомістю. Згодом здійснення державної реєстрації за умови таких технічних змін призвели до численних непорозумінь з боку власників об’єктів нерухомого майна.

Тож спробуємо розібратися у ситуації яка викликає запитання у громадян на практиці типової процедури укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Так, у разі відчуження нерухомості, запис щодо права власності за новим власником вноситься державним реєстратором до Державного реєстру прав не анулюючи інформацію щодо попереднього власника у Реєстрі прав власності. Необхідно зазначити, що ведення Державного реєстру прав передбачає, внесення до реєстру відомостей про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, які є актуальними та мають пріоритет перед записами Реєстру прав власності. Наявний запис у архівному реєстрі щодо продавця не обмежує покупця у здійсненні своїх прав на об’єкт нерухомого майна.

Проте, так зване подвоєння записів не рідко викликає не аби яку плутанину та обурення серед населення, тим самим ставивши під сумнів компетентність державних реєстраторів.

Оскільки політика держави направлена на удосконалення надання якісних адміністративних послуг, прогалина щодо подвійної реєстрації була цілком усунена шляхом внесення відповідних змін до норм чинного законодавства.

Так, пунктом 45 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що у разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 01.01.2013 в Реєстрі прав власності, після внесення до Державного реєстру прав відомостей щодо права власності за новим правонабувачем, державний реєстратор проставляє у архівному реєстрі відмітку про погашення запису щодо права власності за відчужувачем. 

Правила цього пункту в частині проставлення відмітки про погашення запису в Реєстрі прав власності застосовуються також у разі, коли така державна реєстрація вже проведена в Державному реєстрі прав, без проставлення відповідної відмітки під час проведення реєстраційних дій щодо відповідного об’єкта нерухомого майна - за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав. Така заява може бути подана як особою, записи про яку в Реєстрі прав власності залишилися без проставлення відмітки про погашення, або її спадкоємцями.

Процедура внесення змін є досить легкою, а саме достатньо звернутись до державного реєстратора з заявою про внесення змін та документом про сплату адміністративного збору, що на сьогодні складає 80 грн. Внесення змін до записів здійснюється у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви.

Крім того, положення норм чинного законодавства не зобов’язують вносити зміни до записів Реєстру прав власності. Тобто погашення запису щодо права власності за попереднім власником нерухомого майна залежить виключно від особистого бажання теперішнього володаря та не обмежує його у здійсненні прав щодо розпорядження своїм майном.

Більш детальну консультацію з питань державної реєстрації можна отримати за телефоном: (06264) 42481.

Юстиція відкрита для людей

Як і кому повідомити про корупційне правопорушення

Кожний українець принаймні раз в житті стикався з проявами корупції, які полягають у зловживанні владою або службовими повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди.

Однак, поряд з використанням службових повноважень для власного збагачення, прикладами корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, які вчиняються посадовими особами є, зокрема: використання державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах; прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів; порушення обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, а також, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; надання підлеглим незаконних доручень на користь своїх приватних інтересів чи інтересів третіх осіб.

Негайне інформування спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції про виявлені факти вчинення посадовими та службовими особами корупційних діянь є одним з ефективних механізмів боротьби з корупцією.  

До кола спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції згідно із Законом України «Про запобігання корупції» віднесені органи прокуратури, Національної поліції, Національне агентство з питань запобігання корупції,  Національне антикорупційне бюро України.

Також, звернутись з інформацією про вчинення корупційного діяння працюючим в будь-якому державному органі співробітником можливо до керівника або уповноваженого підрозділу (особи)  з питань запобігання та виявлення корупції цього органу.  

Повідомити про корупцію можна як у телефонному режимі, так і через офіційні веб-сайти, надісланням листа на електронну пошту,  письмово у вигляді заяви  або усно при особистому прийомі громадян керівником органу чи його уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції. У повідомленні необхідно у довільній формі викласти всі відомі факти вчинення виявленого корупційного порушення та додати докази за наявності останніх. Воно повинно містити прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, контактні дані заявника. Антикорупційним законодавством передбачена можливість повідомити про корупцію без зазначення авторства.

         Якщо викладена у повідомленні інформація про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» знайде підтвердження, керівник відповідного органу повинен вжити заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. У разі виявлення в діях правопорушника ознак кримінального або адміністративного правопорушення, інформуються спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.

Головний спеціаліст з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня, пане Міністре! Звертаюся до вас із проханням пояснити, як сплачувати за опалення та гарячу воду. Я – пенсіонер, і ті платіжки, які надходили до мене зимою, є не підйомні. Наскільки мені відомо, нещодавно Уряд зменшив тарифи на тепло. Як ми відтепер будемо платити?

Валентин Соколов

Перш за все зауважу, якісні послуги та справедлива плата за них – важлива складова успішного суспільства із сильним середнім класом. Це те завдання, над яким команда Володимира Гройсмана працює всі роки на державній службі, приймаючи рішення, які покликані зробити комунальні послуги доступними для громадян.

Чому населення сплачувало за високими тарифами на опалення?

Громадяни, які мають лічильники газу, отримували платіжки із застосуванням коефіцієнту приведення до стандартних умов. Це суттєво збільшувало вартість газу та стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди.

Чим це викликано?

Ціни на опалення у різних областях України суттєво відрізняються через непрозорість формування тарифів. Тариф встановлюють органи місцевого самоврядування на підставі розрахунків виконавців послуг або Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Оскільки розрахунки у всіх різні - ціна теж різна.

Ми проаналізували тарифи на послуги з теплопостачання по всій Україні і виявилося, що жителі Черкаської, Кіровоградської, Волинської, Рівненської областей сплачують найвищу ціну - від 1795 до 2337 грн за 1 Гкал.

Що було зроблено?

  1. У лютому 2019 року Уряд Гройсмана ініціював звернення до НКРЕКП щодо встановлення для облгазів вимоги перерахувати рахунки на природний газ без застосування відповідних коефіцієнтів. Як результат, у квітні платіжки із застосуванням коефіцієнтів перестали надходити громадянам.
  2. Кабмін змінив формулу розрахунку ціни природного газу, чим зобов'язав «Нафтогаз» знизити ціну газу для населення.

Що маємо на сьогодні?

 Зафіксовано граничну вартість тепла на рівні 1400 гривень за 1 Гкал за наявності лічильника або 35,21 грн за 1 м2 у разі відсутності лічильника. Таким чином, за нашими розрахунками в середньому тариф на опалення по Україні зменшиться на 14%, а в окремих містах люди платитимуть менше на 25%.

  1. Врегулювано ціну на гарячу воду по всій Україні та встановлено максимальний тариф для населення: 83,66 грн за 1 м3 за наявності рушникосушильників та підключення їх до систем постачання гарячої води. У разі відсутності рушникоушильників - 75,74 грн за 1 м3.

Перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії для населення до початку опалювального сезону 2019/2020 років повинен бути здійснений до 01 вересня 2019 року.

Яка роль Міністерства юстиції в цьому процесі?

Спільно з системою Безоплатної правової допомоги ми запускаємо нову ініціативу #ЧеснаПлатіжка та інформаційну кампанію «Я маю право на чесну платіжку», яка реалізується в рамках просвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!».

Нами розроблені чіткі покрокові алгоритми дій, які допоможуть захистити права споживачів житлово-комунальних послуг. Також ми пояснюватимемо, як діяти в разі отримання нечесної платіжки і як домогтися перерахунку вартості опалення.

Додатково за дорученням Глави Уряду до 15 липня Міністерство юстиції оприлюднить повний перелік усіх постачальників комунальних послуг з детальним описом того, хто цими підприємствами керує, і хто є їх реальними власниками. Ви маєте повне право бачити всіх «комунальних баронів», які роками нахабно наживаються на громадянах.

На сайті Урядового порталута Міністерства юстиції з’явиться калькулятор розрахунку чесної платіжки. Ви самостійно зможете вирахувати, скільки маєте сплачувати за тепло та гарячу воду.

Що потрібно зробити?

1. Перевірити на сайті органу місцевого самоврядування, який встановлює тариф на опалення, чи виконується рішення Уряду;

2. Звернутись до постачальника послуги для перерахунку ціни за опалення;

3. Якщо розрахунок не змінено – звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги за юридичною консультацією та правовою допомогою.

І насамкінець додам: прийняте Урядом рішення з’явилося не вчора. Це частина планомірної роботи, яка проводиться Урядом Володимира Гройсмана з року в рік. Ми мали серйозні баталії з монополістами – постачальниками послуг. Ми примусили їх знизити ціну на газ. 

Спільними із вами зусиллями ми допоможемо кожному українцю отримати чесну і справедливу платіжку за опалення. Адже наше завдання є дуже простим – з наступного опалювального сезону українці не мають “платити за повітря”. 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Будь ласка, телефонуйте до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

ВІДДІЛ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА,
ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, 84333
Контактний телефон: (06264) 6-39-74,
Електронна адреса: [email protected]

Консультує Міністр юстиції

Пане Павло, доброго дня! Зовсім скоро ми з дружиною чекаємо на народження  другої дитини. Нашому старшому сину вже виповнилося 16 років, а  я досі згадую всю бюрократичну тяганину та величезні черги у ДРАЦСі. Читаючи ваші інтерв’ю, я розумію, що Мін’юст спростив процедуру реєстрації народження дитини. Поясніть, будь ласка, детальніше, куди нам звернутися та які документи підготувати? Дякую.

Микола Наливайченко

Де можна зареєструвати народження малюка?   

Зараз документи для реєстрації дитини можна подати:

  • у пологовому будинку (які взаємодіють з відділами ДРАЦС); 
  • у відділі державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦСі); 
  • у Центрі надання адміністративних послуг (за місцем фактичного народження дитини або за місцем проживання одного з батьків).

Як це зробити? 

Уряд Володимира Гройсмана зробив послуги з реєстрації народження дитини більш доступними і зручними. Для того, щоб зареєструвати новонароджену дитину, Ви можете оформити заяву в електронній формі на сайті Міністерства юстиції www.dracs.minjust.gov.ua. У такому випадку до заяви необхідно додати електронні копії документів, які потрібно буде відсканувати і прикласти електронний підпис заявника.

Зробити це може один із батьків, щоправда, попередньо має завести власний електронний кабінет і підтвердити свою особу для системи через ЕЦП (електронний цифровий підпис) або Bank ID.

Під час державної реєстрації батьки мають визначитись з іменем дитини, прізвищем, яке буде носити дитини (у разі різних прізвищ батька та матері).

Для визначення походження дитини від матері надається медичне свідоцтво про народження, від батька – свідоцтво про шлюб або спільна заява батьків про визнання батьківства (якщо вони не перебувають у шлюбі).

Для зазначення в актовому записі «громадянства батьків» надаються їх паспорти або паспортні документи. 

В який термін потрібно реєструвати дитину?

Батьки повинні зареєструвати народження дитини не пізніше одного місяця від дня її народження. Державна реєстрація народження дитини, проводиться в день звернення. 

Зауважу, несвоєчасна, без поважної причини, реєстрація батьками народження дитини в державних органах тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 51 грн.

Які документи потрібно подати батькам для реєстрації в держорганах влади?

Разом із заявою про державну реєстрацію народження дитини батьки мають надати  лікарське свідоцтво про народження, яке оформлюється безпосередньо в пологовому будинку під час виписки та  паспорти або документи, що засвідчують особи батьків (хоча б одного з них), свідоцтво про шлюб.

Однак, якщо документ, що засвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений (втрата паспорта, його переоформлення), то орган державної реєстрації не має права відмовити в реєстрації дитини. У цьому випадку вказуються  відомості на підставі свідоцтва про шлюб. 

Що ще може знадобитися для реєстрації?

У переліку паперів для держреєстрації малюка обов'язково мусить бути документ, на підставі якого вносяться дані про батька. Це може бути свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері. За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка в паспорті заявника або паспортах матері та батька дитини.

Крім того, у разі наявності причин, з  яких батьки не можуть особисто зареєструвати народження дитини, реєстрація може бути проведена за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника установи охорони здоров'я, де народилася чи перебуває дитина. Такий заявник надає паспорт або паспортний документ, що засвідчує його особу.

Важливо пам'ятати, що зареєструвати народження дитини може один з батьків, якщо вони перебувають у шлюбі і мають спільне прізвище. У разі якщо прізвища батьків дитини різні або вони не перебувають у шлюбі, тоді для державної реєстрації народження обов'язкова присутність обох батьків.

Як подати заявку на «дитячі гроші»?

Призначення та виплата допомоги під час народження дитини здійснюється органом соціального захисту населення за адресою реєстрації (прописки) батьків або за місцем фактичного проживання батька чи матері дитини. Документи, необхідні для призначення виплат, подаються особисто або он лайн, але не пізніше 12 місяців з дня народження дитини. У разі пропуску зазначеного періоду право на отримання допомоги втрачається.

Електронної послугою з оформлення дитячої допомоги можна скористатися на офіційному сайті Міністерства соціальної політики  України www.msp.gov.ua або на Єдиному державному порталі адміністративних послуг www.my.gov.ua. Якщо зробити це з використанням ЕЦП, то за новими правилами допомога призначається не пізніше наступного робочого дня.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькій області?

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану

Управління державної реєстрації

Головного територіального управління юстиції

у Донецькій області

Місцезнаходження: вул. Паркова, 10, м. Краматорськ, Донецька область, 84300

Контактний телефон: (06264) 7-00-33,

Електронна адреса: [email protected]

Що є перешкодою для передачі землі в оренду

Земля завжди була і є одним з найбільш дорогоцінних ресурсів в Україні.Майже кожен житель сільської місцевості є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення та віддає її в оренду.

Проте, непоодинокими є випадки, коли відносно власника земельного наділу наявні обтяження або арешти на все нерухоме майно.

Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулакова Тетяна відповідає на питання: чи може власник при наявності таких записів передавати землю в оренду?

Цивільний законодавством визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності, що належить особі, включає цілий комплекс правових можливостей, що надаються власникові. Ці суб’єктивні права групуються в правомочності володіння, користування та розпоряджання.

Право володіння означає передбачену законом можливість мати в себе певне майно.

Користування річчю означає можливість використовувати властивості речі для своїх потреб чи потреб інших осіб, присвоювати плоди та доходи, що їх приносить річ.

Розпоряджання річчю передбачає можливість укладення щодо речі будь-яких правочинів у межах, визначених законодавством.

Орендаіє засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.

Поняття обтяження надано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно норм зазначеного закону обтяження – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Слід звернути увагу, що наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно є підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у проведенні державної реєстрації стосовно такого майна.

Отже, наявність зареєстрованого обтяження на нерухоме майно, в тому числі накладеного органами державної виконавчої служби, виключає можливість передачі власником такого майна у користування іншим особам.

Тож власникам земельних ділянок перед тим як передавати землю в оренду необхідно переконатись у відсутності будь-яких обтяжень або арештів на належне їм майно.

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня! В мого сина подекуди виникають сутички з його однокласниками. Останнім часом після школи він приходив сумний, інколи навіть із розірваним рюкзаком та у порваній одежі. На мої питання, що сталося, нічого не відповідає, але я впевнена щось відбувається. Припускаю, що моя дитина стала жертвою цькування у школі. Підкажіть, як розпізнати булінг?

Ольга Соколова

Насамперед  зауважу,  що  жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність. Будь-яке насильство над дитиною переслідується законом.

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.

Булінг - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

·систематичність (повторюваність) діяння;

·наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

·наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого».

Які  є види булінгу ?

 Виділяють такі види булінгу:

  • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
  • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
  • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
  • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

·кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.

Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом.

Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

·розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

·розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;

·вживає відповідних заходів реагування;

·забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

·повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Крім того, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

І насамкінець, хочу надати декілька порад, що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:  

  • Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
  • Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
  • Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
  • Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
  • Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
  • Якщо  вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером0 (800) 213 103,цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

ВІДДІЛ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА,
ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, 84333
Контактний телефон: (06264) 6-39-74,
Електронна адреса: [email protected]

Що таке безоплатна правова допомога та як її отримати в Україні?

Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Вона є реальним способом захисту прав людини у цивілізованому світі.  Включає у себе безоплатну первинну та безоплатну вторинну правову допомогу.

Безоплатна первинна правова допомога охоплює такі види правових послуг, як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та Законом України «Про безоплатну правову допомогу» мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Вторинна безоплатна правова допомога включає захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму; усі діти; внутрішньо переміщені особи; особи, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт; особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими; особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";  особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань; особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку; особи, реабілітовані відповідно до законодавства України; особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі (на всі види правових послуг).

В Донецькій області працює 2 місцевих центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

в Краматорську  - вулиця Академічна, 20;

в Маріуполі - вул. Харлампієвська, 15.

Місцеві центри надають вторинну правову допомогу.

Центри фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, інших не заборонених законодавством джерел.

Створені бюро правової допомоги, які є самостійним відділом місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. В цих бюро кожен може отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, отримати допомогу в складанні заяв, скарг, інших документів правового характеру.

м. Добропілля, вул. Незалежна, 35;

м. Дружківка, вул. Олега Кошового 27;

м. Бахмут, вул. Василя Першина, 11;

м. Костянтинівка, вул. Театральна, 5;

м. Лиман, вул. Пушкіна 12б;

м. Слов'янськ, вул. Університетська, 47;

м. Торецьк, вул. Героїв праці, 3;

м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 1;

смт. Олександрівка, вул. Самарська, 5;

м. Волноваха, вул. Центральна, 43;

м. Вугледар, вул. Трифонова,буд.22;

м. Курахове, пр-т Соборний, 4;

смт. Нікольське, вул. Свободи, 87;

м. Покровськ, вул. Європейська, 49, 2-й поверх;

смт. Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 36;

смт. Мангуш, пр. Миру, 70. 

Веб-сайт Координаційного центру з надання правової допомоги: www.legalaid.gov.ua

Єдиний контакт-центр: 0-800-213-103.

Для отримання допомоги заявник (або представник) може звернутися до Маріупольського або Краматорського місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тел. 0-800-213-103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Також отримати правову допомогу можна, особисто звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної правової допомоги або бюро правової допомоги.

Головне територіальне управління

юстиції у Донецькій області

Консультує Міністр юстиції

Шановний Павле Дмитровичу, вітаю! Розпочались літні канікули і ми з дитиною хочемо поїхати за кордон на відпочинок, однак  колишній чоловік  відмовляється надати нотаріальну згоду, хоча ми давно розлучені і донька за рішенням суду проживає зі мною. Підкажіть, будь ласка, як мені бути?

Світлана Попова

Завдяки другому пакету законів  #ЧужихДітейНеБуває  діти мають  можливість безперешкодно виїхати за кордон, зокрема, для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється  тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів понад 4  місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей, цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно  звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів.  Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків строком до 1 місяця?

Вивезти дитину за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном  може лише матір чи батько, який не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена  мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Йому потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні ця сума складає від 1700 до 3400 грн).

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковим.  

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером0 (800) 213 103,цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію від ГТУЮ у Донецькій області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ 
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313

Контактний телефон: (06264) 4-23-60,

Електронна адреса: [email protected]

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня! Прошу Вашої консультації з приводу виконання судових рішень. Яку відповідальність несуть особи, які ухиляються від виконання судових рішень?

З повагою, Олексій Мироненко

Чинне законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Як реалізується адміністративна відповідальність?

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Далі, після розгляду звіту, суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 38 429 грн до 76 840 грн.

Хто такий суб’єкт владних повноважень?

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивач може ініціювати питання про накладення штрафу на керівника суб’єкта владних повноважень?

Так, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді.

Чи можна не виконувати рішення, якщо  органом (особою)  сплачено штраф?

Ні, сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. 

Як реалізується кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення?

Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню може каратися штрафом або позбавленням волі.

ПРОТЕ! Якщо такий злочин вчиняє службова особа, то до видів покарання додається ще й заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.  Мета  призначення такого покарання є недопущення особи до певних посад чи до певної діяльності, щоб ця особа не могла використовувати свою посаду для подальшої злочинної діяльності та вчинення нових злочинів.

Кого можна притягти до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду?

·                  Особу, проти якої прийнято та винесено певне рішення із зобов’язанням утриматись від певних дій або, навпаки, вчинити їх.

·                  Юридичну особу (в особі її посадової особи, яка виступає від її імені та в її інтересах).

·                  Службову особу, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому.

А яка процедура притягнення до кримінальної відповідальності?

За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів із зверненням – поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону. За наявності такого звернення правоохоронний орган зобов’язаний порушити кримінальне провадження.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ 
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313
Контактний телефон: (06264) 4-23-60, 
Електронна адреса: [email protected]

Парламент ухвалив ще один закон, необхідний для запровадження «промислового безвізу» з ЄС

Верховна Рада Україна ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання».

Його ухвалення є зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Також це одна з умов вирішення Європейською Комісією питання щодо укладення з Україною Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА або так званий «промисловий безвіз»). Відповідно до неї українські результати випробувань та сертифікації продукції будуть визнаватись на європейському рівні. Це значно спростить доступ української продукції на європейські і треті ринки за рахунок усунення необхідності проходження подвійних процедур сертифікації та випробувань в українських та європейських органах з оцінки відповідності.

Для початку переговорів про укладення Угоди АСАА український Парламент має ухвалити ще законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення конкурентоспроможності українських виробників та посилення захисту прав споживачів» № 10222.

«Це останній крок до запровадження «промислового безвізу» для українських промислових товарів у ЄС, який, сподіваюся, народні депутати зроблять найближчим часом. Це буде потужним стимулом для нашої економіки і зробить незворотною нашу економічну інтеграцію до Євросоюзу», – зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Джерело: https://eu-ua.org/novyny/parlament-uhvalyv-shche-odyn-zakon-neobhidnyy-dlya-zaprovadzhennya-promyslovogo-bezvizu-z-yes

Отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно фізичними та юридичними особами (в електронній формі)

Маючи на меті спростити отримання інформації щодо об’єктів нерухомого майна як для пересічного громадянина так і для юридичної особи, Міністерством юстиції запроваджено Кабінет електронних послуг.

Про можливість отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно фізичними та юридичними особами в електронній формі, не виходячи з дому інформує головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Катерина Калашник.

Нормами діючого законодавства встановлено, що будь-яка фізична чи юридична особа може отримати інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – Державний реєстр прав).

Так, інформація за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового права надається в електронній формі за допомогою Кабінету електронних сервісів за посиланням (https://kap.minjust.gov.ua/), за умови проходження реєстрації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, зокрема з використанням електронної системи ідентифікації Bank ID.

Пошук може здійснюватись за такими критеріями :

– за адресою об’єкта нерухомості;

– реєстраційним номером об’єкта;

– кадастровим номером;

– даними фізособи (П. І. Б. або ІПН, або серією та номером паспорта);

– даними юрособи (повне найменування або код ЄДРПОУ).

Чинним законодавством встановлено оплату за отримання інформації в електронній формі у розмірі 0,0125 прожиткового мінімуму. Оплата здійснюється з використанням платіжних систем через Інтернет. Додатково банки стягують комісію за свої послуги.

В інформації з Державного реєстру прав будуть відображені актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, їх обтяження щодо одного об’єкта нерухомого майна, наявні в ньому, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, їх обтяжень щодо такого об’єкта нерухомого майна.

У разі отримання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та реєстрах адміністративний збір за надання інформації не повертається.

Варто також зазначити, що інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Частиною другою статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», визначено, що Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.

Отже, принципи відкритості та загальнодоступності отримання інформації з Державного реєстру прав повністю реалізовані при використанні Кабінету електронних сервісів Міністерства юстиції України.

Більш детальну консультацію з питань отримання інформації з Державного реєстру прав можна отримати за телефоном: (06264)42481.

Юстиція відкрита для людей.

Консультує Міністр юстиції

Добрий день, Павле Дмитровичу! Хочу отримати від  Вас пораду. Зовсім скоро в нашій сім’ї  буде поповнення. Я дуже схвильована, оскільки це моя перша дитина. Оскільки я буду вперше перебувати у пологовому будинку, хотіла  б розуміти свої права.  Розкажіть про них більш детально, будь ласка.

Олена Шульга

Вагітність і народження дитини це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.

Які права має вагітна жінка?

Кожна вагітна жінка має право:

·самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; 

·отримати психологічну підготовку до пологів;

·бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;

·отримати  психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо.  

Які права має жінка під час пологів?  

Право на сімейні (партнерські) пологи.  Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.

Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб.

Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.

Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні  прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.

Право на свободу дій у пологах.  Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі.

Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. 

Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.

Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною.

Які документи мають надати при виписці з пологового будинку?

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

·витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері;

·довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку.

Також нагадаю, на сьогоднішній  день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні  працює  сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати  свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку.

Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість  отримати 9 послуг за 1 заявою:

1.державна реєстрація народження дитини та визначення її походження;

2.реєстрація місця проживання новонародженої дитини;

3.призначення допомоги при народженні дитини;

4.призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;

5.реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;

6.реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;

7.отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;

8.визначення належності новонародженої  дитини до громадянства України;

9.присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі.

Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину?

Українське законодавство передбачає, що кожна жінка незалежно від вікумає право на такі види допомоги:

·Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування,  у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки, але не менше 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

·Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

·Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

·Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

УПРАВЛІННЯДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74

Електронна адреса: [email protected]

Державна реєстрація кооперативної квартири в будинку, будівництво якого та прийняття в експлуатацію відбулось до 01.01.2013 року

Право власності на житло виникає виключно з моменту його державної реєстрації. Якщо така процедура не виконана, то нема й можливості скористатися ним на власний розсуд: продати, подарувати та інше.

Про державну реєстрацію кооперативної квартири в будинку, будівництво якого та прийняття в експлуатацію відбулось до 01.01.2013 року,інформує виконуючий обов’язки начальника відділурозгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Анжеліка Цибанєва .

Для проведення державної реєстрації кооперативної квартири державному реєстратору потрібно подати такі документи:

1) довідку кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;

2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

Процес збору документів з метою реєстрації прав власності виглядає наступним чином. По-перше, необхідно звернутися до голови кооперативу, в якому розташована квартира із заявою про видачу довідки, в якій обов’язково повинно бути зазначено дві обставини: членство у цьому кооперативі та повна виплата членом кооперативу вартості свого паю. По-друге, звернутися в бюро технічної інвентаризації для оформлення технічного паспорта на квартиру. На що слід звернути увагу при отриманні довідки - на наявність збігу площі квартири у довідці з зазначеною площею у технічному паспорті. Одержану довідку, технічний паспорт на квартиру та документ про сплату адміністративного збору за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно разом зі своїм паспортом та карткою платника податків («ідентифікаційний код») необхідно подати державному реєстратору. Зі спливом певного строку отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.Такий витяг і буде документом, що підтверджуює право власності особи на її квартиру у кооперативному будинку. Витяг надається в паперовій формі на аркушах паперу форматом А4 (210х297міліметрів) без використання спеціальних бланків, з проставленням підпису та печатки державного реєстратоа.

Як бачимо, на сьогоднішній день процедура державної реєстрації права власності на квартиру у кооперативному будинку є досить простою та прозорою.

Отримати консультацію з актуальних питань у сфері державної реєстрації нерухомого майна можливо звернувшись до відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного  територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 32, за телефоном (06264)4-24-81 або надіславши листа на електронну адресу:[email protected]

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності
комісії з питань розгляду скарг у сфері державної
реєстрації Управління державної реєстрації Головного
територіального управління юстиції у Донецькій області

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня!  Мене звати Ірина, я «вимушена переселенка» з Донецької області. Понад два роки проживаю у місті Хмельницький і за цей час жодного разу не зверталася до лікарів, проте наразі маю таку потребу. Поясніть будь ласка, що мені, як внутрішньо переміщеній особі, необхідно зробити щоб стати на облік у місцевій лікарні.

Ірина Завальська

Забезпечення основних життєвих потреб у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) й досі залишається актуальним для нашої держави.

У Конституції України встановлено, що держава  створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.

Яким чином внутрішньо  переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг?

Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).

Який порядок надання медичних послуг?

Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.

Як відбувається забезпечення  лікарськими засобами?

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.

Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються  лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань,  які передбачені  у  Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF

Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу?

Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:

Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого

-- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;

--    або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років.

Якщо ці самі дії  призвели до  смерті  хворого або інших тяжких наслідків

-карається обмеженням волі на строк до 4-х років;

-або позбавленням волі на строк до 3-хроків, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.

Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого

-карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;

-або виправними роботами на строк до 2-х років;

-або обмеженням волі на строк до 2-х років;

-або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо ці дії  спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього

-карається обмеженням волі на строк до 5-ти років;

-або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.

Також, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

УПРАВЛІННЯДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74

Електронна адреса: [email protected]

Особливості державної реєстрації громадських

формувань через фронт-офіси

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб’єктом державної реєстрації у сфері державної реєстрації громадських формувань в Донецькій області є Головне територіальне управлення юстиції у Донецькій області, що знаходиться у місті Краматорськ.

З метою створення належних та комфортних умов для подання документів для державної реєстрації, підвищення якості надання послуг та запобігання проявам корупції Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області наполегливо вживає заходи щодо доступності адміністративних послуг у сфері державної реєстрації громадських формувань.

Законодавством України визначено, що фронт-офісом, зокрема, є центр надання адміністративних послуг, утворений відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги», тобто місце, де громадяни та суб’єкти господарювання можуть отримувати найширший перелік необхідних їм адміністративних послуг. У сфері державної реєстрації громадських формувань функції фронт-офісів насамперед полягають у прийнятті заяв від заявників і видачі їм результатів послуг, таким чином фронт-офіси здійснюють роль «посередника» (проміжної ланки) між заявником та суб’єктом державної реєстрації – Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області.

Наразі у Донецькій області подання документів через фронт-офіси здійснюється через 27 центрів надання адміністративних послуг з 29 існуючих на території Донецької області (документи не приймаються ЦНАП м.Краматорськ та  м.Торецьк) та 2 місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відтак громадяни майже кожного міста та району області можуть скористатися послугами у сфері державної реєстрації громадських формувань через відповідні фронт-офіси, не подаючи документи безпосередньо у місті Краматорську.

Втім на теперішній час програмні засоби Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань забезпечують можливість передачі документів на розгляд не в повній мірі, така можливість реалізована лише стосовно громадських формувань зі статусом юридичної особи. Водночас Мін’юстом активно проводиться робота по доопрацюванню програмних засобів для усунення даної проблеми та приведення реєстру у відповідність до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

При поданні документів для державної реєстрації через фронт-офіс його уповноважена особа здійснює усі дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації, здійснення яких покладається на державного реєстратора. Електронні копії оригіналів документів, поданих для державної реєстрації, скануються уповноваженою особою фронт-офісу за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру та передаються на розгляд Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області.

В разі зупинення державним реєстратором розгляду документів, поданих для державної реєстрації, обмін документами між ним та фронт-офісом здійснюється також в електронному форматі. Після усунення заявником підстав для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, виправлені документи повторно подаються до відповідного фронт-офісу у встановленому порядку. При цьому в такому випадку останній не має можливості подати виправлені документи іншим способом. За результатом проведеної державної реєстрації заявник має право отримати виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на його вибір-безпосередньо у фронт-офісі або поштовим відправленням.

В 2019 році з 510 документів, поданих для державної реєстрації до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, через фронт-офіси подано 221, особисто-163, поштовим відправленням-126. Таким чином, подача документів для державної реєстрації через фронт-офіси є найбільш поширеним та зручним способом подачі, який дає можливість заощаджувати кошти та час заявників на проїзд до міста Краматорська з інших населених пунктів області або на послуги нотаріуса щодо засвідчення справжності підпису заявника на заяві (в разі подачі поштовим відправленням). Саме тому одним з  пріоритетів Головного територіального управління юстиції у Донецькій області є співпраця з центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації невід’ємного права громадян на свободу об’єднання, закріплене Конституцією нашої держави.

Юстиція Донеччини інформує, що адреси, контактні дані та режими роботи фронт-офісів, які надають адміністративні послуги у сфері державної реєстрації, доступні на веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області  http://justice-dn.gov.ua/в розділі «Державна реєстрація громадських формувань».

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня! Мій сусід орендує земельну ділянку вже декілька років, але тиждень тому до нього приїхали невідомі люди з документами і заявили що віднині вони є орендарями. Він звернувся до поліції, там зареєстрували заяву і більше нічого. Цього року я теж планував взяти землю в оренду, але тепер  побоююсь. Підкажіть, як бути?

Петро Василишин

Що таке  самовільне зайняття земельної ділянки?

Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?

Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.

Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок - це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.

Як запобігти подвійній реєстрації ?

Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.

Як захистити своє право?         

Законодавство передбачає два шляхи  захисту -  у досудовому  та судовому порядку.

Досудовий порядок передбачає звернення до:

  • правоохоронних органів;
  • Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;
  • регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте  на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;
  • мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;

Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися  до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється  в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які скарги розглядає Комісія?

Мін’юст розглядає скарги:

  • на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
  • на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).

Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:

  • на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;
  • коли наявний судовий спір;
  • розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.

Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626

Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!

Які строки звернення до Комісії?  

  • 60 календарних днів  на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації;
  • 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.

Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

Які строки розгляду?

Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.  

Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.

Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.

Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?  

Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою  є  недотримання  встановлених законом вимог до оформлення скарги.

Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?

Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.

Як захистити своє право через суд?

Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з  позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

До якого суду звертатись?  

  • До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти  підприємницької діяльності.
  • До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.
  • всі інші  випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу

на громадян від 170 до 850 грн

на посадових осіб від 340 до 1700 грн

Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається:

штрафом від 3400 до 5100 грн

або арештом  на строк до 6 місяців

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається:

обмеженням волі на строк від 2 до 4 років

або позбавленням волі на строк до 2 років

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається:

штрафом від 5100 до 8500 грн

або арештом на строк до 6 місяців,

або обмеженням волі на строк до 3 років

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається:

позбавленням волі на строк від 1 до 3 років

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії
з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ 
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО 
УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ


Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313
Контактний телефон: (06264) 4-24-81, 
Електронна адреса: [email protected]

Консультує Міністр юстиції

Пане Міністре! Я працював столяром на підприємстві майже півроку, отримував “наручно” зарплату, але, як з’ясувалося, офіційно мене ніхто не оформив. Про всі обов’язкові процедури при влаштуванні на роботу я дізнався вже потім, після інциденту. Як мені бути тепер?

В’ячеслав Мурований

Офіційне працевлаштування працівника - гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору. При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема у випадках, коли на цьому наполягає працівник. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця.

Що розуміється під  нелегальним  працевлаштуванням?

Нелегальним працевлаштуванням слід вважати наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування, тобто без укладання трудового договору.

Яка наступає відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору?

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у разі:

  • фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
  • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
  • виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

У такому випадку на роботодавця накладається штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а це на сьогодні складає 125 190 грн, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Також за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) встановлено адміністративну відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, за грубе порушення законодавства про працювстановлено також кримінальну відповідальність, зокрема, за:

  • незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою; 
  • інше грубе порушення законодавства про працю.

Такі дії караються:

  • штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 тис до 51 тис грн;
  • або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;
  • або виправними роботами на строк до 2-х років.

Які особливості відповідальності роботодавця відносно окремих категорій найманих працівників?

У випадку, коли роботодавець порушує норми законодавства в частині  працевлаштуваннящодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, карається:

  • штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис до 85 тис грн);
  • або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;
  • або виправними роботами на строк до 2-х  років;
  • або арештом на строк до 6-ти  місяців.

Куди можна звернутись за захистом своїх прав? 

У разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись

до:

  • Територіального органу Державної служби України з питань праці
  • Суду

Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця - це можуть бути будь-які письмові, фото -, відео -, аудіо докази, покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.

Хочу застерегти найманих працівників, які свідомо йдуть на роботу без офіційного працевлаштування. Пам’ятайте, неофіційне працевлаштування та отримання заробітної плати у «конверті» позбавляють Вас гарантованого права на захист з боку держави у тому числі, права на отриманняжитловихсубсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, права на пенсійне забезпечення та матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у разі відсутності страхового стажу.

У свою чергу, Мін’юст долучився до заходів  щодо детінізації ринку праці. Завдяки співпраці  з Державною службою України з питань праці зі свого боку ми посилюємо контроль  за офіційним оформленням трудових відносин, насамперед, особами, які мають майнові зобов’язання за рішенням суду, у тому числі заборгованість зі сплати аліментів.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

ВІДДІЛ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА,
ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, 84333
Контактний телефон: (06264) 6-39-74,
Електронна адреса: [email protected]

СВІТЛАНА ГЛУЩЕНКО: У І КВАРТАЛІ 2019 РОКУ ДВС СТЯГНУЛА 1,2 МЛРД ГРН З БОРЖНИКІВ АЛІМЕНТІВ

Державні виконавці протягом І кварталу 2019 року фактично виконали 238,1 тис. виконавчих документів, що складає 53,5% від кількості завершених виконавчих документів. Показник фактичного виконання збільшився на 10,1% у порівняні з аналогічним періодом 2018 року. Про це повідомила заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко.

За її словами, протягом І кварталу цього року всього на виконанні в органах ДВС знаходилося 42,3 млн виконавчих документів на суму 367,1 млрд грн.

«Протягом І кварталу було стягнуто 8 млрд грн, що на 5,5 млрд (223%) більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Крім того, на користь бюджету стягнуто 533,8 млн грн, що на 282,5 млн грн більше, ніж у 2018», - зазначила заступник Міністра.

Вона наголосила, що Мін’юст продовжує боротися з неплатниками аліментів. Зокрема, завдяки дії законів #ЧужихДітейНеБуває на користь дітей стягнуто 1,2 млрд грн. Це на 327,9 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

«Ми бачимо, що закони діють. Лише завдяки застосуванню встановлених законодавством обмежень з неплатників аліментів стягнуто 350,9 млн грн», - додала Світлана Глущенко.

Також вона нагадала, що 21 січня 2019 року між Міністерством юстиції України та Державною службою України з питань праці підписано меморандум про співробітництво. Завдяки такій співпраці за перший квартал 2019 року було працевлаштовано 453 боржника. Найбільша кількість працевлаштованих осіб в Дніпропетровській області - 63 особи та в Полтавській області - 62 особи, в Запорізькій області - 43 особи, Харківській та Черкаській областях - 36 осіб, в Луганській області - 32 особи, в Миколаївській області - 28 осіб, в Донецькій області - 22 особи.

Поряд із активною кампанією по стягненню заборгованості з виплати аліментів Мін’юст приділяє велику увагу питанню ліквідації заборгованостей з виплати заробітної плати та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами. 

Так, в органах Державної виконавчої служби протягом І кварталу підлягало виконанню  26,8 тис виконавчих документів про стягнення заборгованості по заробітній платі на суму 787,6 млн грн. Фактично виконано 8,9 тис виконавчих документів (92,4 %), що на 862 документи більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

«Органами Державної виконавчої служби стягнуто з недобросовісних роботодавців 159 млн грн, що на 62,2 млн грн більше в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року», - зауважила Світлана Глущенко.

Звітуючи про результати діяльності ДВС у І кварталі 2019 року, заступник Міністра повідомила, що в Україні вже діють п’ять «Центрів виконання рішень», і сьогодні до них звернулося більше 3,5 тисяч громадян: «До «Центрів виконання рішень», які сьогодні функціонують у Дніпрі, Сєвєродонецьку, Сумах, Одесі, Києві, вже звернулось 3 644 громадян, яким було надано 5 207  послуг. В тому числі завдяки цьому пілотному проекту ми бачимо збільшення фактичного виконання рішень у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року (із числа завершених виконавчих проваджень). Тому серед пріоритетних цілей на цей рік - забезпечення функціонування новостворених центрів виконання рішень».

«Також ми поставили за мету у 2019 році вдосконалити взаємодію органів державної виконавчої служби з Державною фіскальною службою України та Національною поліцією України щодо розширення переліку інформації, яку можуть отримати виконавці; вдосконалити доступ виконавців до реєстрів та баз даних; автоматизувати процес документообігу, перевірки майнового стану боржника, арешту майна та коштів боржника», - повідомила Світлана Глущенко.

Крім того, у 2019 році Мін’юст вдосконалює доступ до професії приватного і державного виконавця та діяльність Кваліфікаційної та Дисциплінарної комісій приватних виконавців.

«Ми запропонували такі нововведення, як онлайн навчання кандидатів, вільний вибір місця стажування кандидатом або в органах ДВС, або в офісі приватного виконавця, перегляд критеріїв оцінювання практичного завдання іспиту із його наступною автоматизацією, перезавантаження складу Кваліфікаційної та Дисциплінарної комісій», - пояснила заступник Міністра.

Презентація:https://minjust.gov.ua/files/general/2019/04/23/20190423091158-62.pdf

Джерело:https://minjust.gov.ua/news/ministry/svitlana-gluschenko-u-i-kvartali-2019-roku-dvs-styagnula-12-mlrd-grn-z-borjnikiv-alimentiv

Консультує Міністр юстиції

Шановний Павле Дмитровичу! Маю до Вас питання. В мене - донька, якій зовсім скоро виповниться 18 років, вона навчається на першому курсі в університеті. Її батько справно платить аліменти,  але  запевняє, що коли їй виповниться 18ть, припинить платити. Чи може донька розраховувати на його підтримку упродовж навчання?

Світлана Шевченко

Хто має право на утримання?

Українським законодавством передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання  (незалежно від форми) і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Яким чином стягуються кошти на утримання?

Аліменти на утримання повнолітніх дочки або сина, які продовжують навчання, можуть виплачуватись у добровільному або судовому порядку.  Існують два способи сплати аліментів у добровільно порядку:

Перший: батьки укладають між собою договірпро сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору необхідно включати умови про індексацію, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

Другий: один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Однак така заява може бути ним відкликана.

Хто може звернутись до суду?

До суду можуть звернутися  той з батьків, з ким проживає дитина,  або  безпосередньо дочка або син, які продовжують навчання. Позовна заява про стягнення аліментів подається  до місцевогосуду за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача чи позивача.

Які документи необхідні?

До суду подається, зокрема:

·       позовна заява;

·       копія паспорта (позивача та дитини);

·       копія свідоцтва або рішення суду про розірвання шлюбу;

·       копія свідоцтва про народження дитини;

·       довідка з навчального закладу про те, що дитина перебуває на навчанні;

·       довідка про заробітну плату одного з батьків, з якого передбачається стягнення аліментів (за наявності)

При звернені до суду із позовом про стягнення аліментів, позивач  звільняється від сплати судового збору.   

Яким може бути розмір аліментів?

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням:

·     стану здоров'я та матеріального становища дитини та платника аліментів;

·     наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

·     інших обставин, що мають істотне значення.

Водночас суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Чи можна змінити  розмір аліментів?

Так, згодом розмір аліментівможе бути зменшено або збільшено за рішенням суду. Це залежить від зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я позивача або відповідача.

Коли припиняється  право на утримання?

Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання. Разом з тим поновлення навчання, за умови недосягнення 23-річного віку,  дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

Яка відповідальність за прострочення сплати аліментів?

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості.

Принагідно хочу нагадати, що завдяки ініціативі Міністерства юстиції України було прийнято пакети законів #ЧужихДітейНеБуває, якими передбачено ряд обмежувальних заходів та фінансових санкцій, які застосовуються до «горе» батьків.

Згідно з ними, якщо особа заборгувала аліменти дитині понад 4 місяці (понад 3 місяці у разі, якщо дитина є тяжкохворою або дитиною з інвалідністю), державний або приватний виконавець виносить постанову про застосування обмеження до боржника щодо  виїзду за кордон,  керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Разом з цим, особа включається до «ганебного» списку Єдиного реєстру боржників. Далі, якщо заборгованість по сплаті аліментів складає понад 1 рік, боржнику доведеться сплатити штраф у розмірі від 20 до 50 % від суми заборгованості.

Окремо Мін’юст співпрацює з Державною службою з питань праці та Державною службою зайнятості задля влаштування безробітних,стосовно яких відкрите виконавче впровадження по стягненню аліментів.Результат співпраці - майже 500 працевлаштованих боржників. Таким чином, боржникимають можливість добровільно сплачувати кошти на утримання своїх дітей. 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313

Контактний телефон: (06264) 4-23-60,

Електронна адреса: [email protected]

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня! Я - житель міста Миколаєва і, як кожен українець, 31 березня обирав президента. Перебуваючи у кабінці для голосування, помітив як поруч зі мною, у сусідній кабінці, спрацьовує фотоспалах. Я знав, що заповнений виборчий бюлетень не можна фотографувати, тому одразу звернувся до спостерігачів та повідомив про цей факт. Розкажіть, будь ласка, які ще є види правопорушень і як правильно реагувати на них свідомим громадянам. Дякую!

Микола Гнатюк

Перш за все, хочу нагадати, що повторне голосування відбудеться 21 квітня. Вважаю, що кожний свідомий громадянин має прийти на виборчу дільницю та зробити свій вільний вибір.

Для того, щоб не допустити будь-яких незаконних маніпуляцій у день голосування на виборчих дільницях, сьогодні розповім вам про види правопорушень та відповідальність за їх вчинення.

Шановні українці, будьте уважні: якщо ви стали свідком нижчезазначених правопорушень, негайно звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!

Порушення

Відповідальність (вид покарання)

  • видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
  • демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
  • винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
  • фото-, відео зйомка заповнених  виборчих бюлетенів;
  • голосування більш ніж один раз;
  • отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

штраф від 1700 до 5100 грн;

виправні роботи строком до 2 років або обмеження волі до 3 років.

  • прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем коштів, іншого майна, переваг, пільг, нематеріальних активів за вчинення чи невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією свого виборчого права або права голосу;
  • передача виборчого бюлетеня сторонній особі;
  • пропозиція,обіцянка, надання виборцю коштів, іншого майна, переваг,   пільг, нематеріальних активів за вчинення або невчинення будь-яких   дій пов’язаних безпосередньою реалізацією права голосу.

штраф від 1700 до 5100 грн;

виправні роботи строком до 2 років або обмеження волі до 2 років.

обмеження волі до 3 років або позбавлення волі до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років;

  • пошкодження виборчих скриньок.

позбавлення волі від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років.

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/

Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua

Веб-сайт проекту Міністерства юстиції «Я МАЮ ПРАВО!»: www.pravo.minjust.gov.ua

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

ВІДДІЛ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА, 
ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, 
ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74,

Електронна адреса: [email protected]

РЕЄСТРАЦІЯ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ

Що потрібно знати при здійсненні реєстрації новонародженої дитини?

Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.

Реєстрацію народження проводять відділи державної реєстрації актів цивільного стану, а також виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Реєстрація народження дитини провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них, а в разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Батьки дитини зобов’язані зареєструвати народження дитини не пізніше одного місяця з дня її народження, у разі невиконання цього обов’язку в установлений строк на батьків складається протокол про адміністративне правопорушення.

Підставою для проведення державної реєстрації народження є:

медичне свідоцтво про народження, видане закладом охорони здоров’я, де приймалися пологи;

довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу;

висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я.

У разі відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Походження дитини – це визначення, хто є її батьками. Загальними підставами виникнення прав та обов’язків матері, батька та дитини є, по-перше, походження дитини, тобто наявність кровного споріднення між нею та матір’ю, батьком, а по-друге – реєстрація цього походження у порядку, встановленомузаконом.

Походження від матері визначається на підставі медичного документа закладу охорони здоров’я, а від батька – на підставі свідоцтва про шлюб. Якщо батьки не перебувають у шлюбі – потрібна або письмова заява обох батьків про визнання батьківства, або рішення суду.

Якщо жінка не перебуває у шлюбі, і немає спільної заяви про визнання батьківства, тоді дитині записують прізвище і громадянство матері, а ім’я і по батькові жінка обирає сама.

Які документи необхідно подати для реєстрації народження?

Разом із заявою про державну реєстрацію потрібно подати такі документи:

паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;

документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров’я (медичне свідоцтво про народження);

паспорти батьків або одного з них;

документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері).

Саме при державній реєстрації дитині присвоюють власне ім’я, прізвище та по батькові.

Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям. Якщо батьки мають різні прізвища, то прізвище дитині присвоюється за їх згодою. Також дитині можна дати подвійне прізвище. Спірні питання вирішують або органи опіки, або суд.

Власне ім’я дитини визначається за згодою батьків. Дитина може мати не більше двох імен – хіба це звичай національної меншини, до якої належать батько чи матір.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або взагалі не присвоюватися.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини записала її батьком.

Реєстрація народження засвідчується свідоцтвом про народження.

Також, заяву про державну реєстрацію народження дитини батьки можуть подати безпосередньо у закладах охорони здоров’я де народилася дитина. Інформація про пологові будинки Донецької області, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Водночас із заявою на державну реєстрацію народження у пологовому будинку або у відділі державної реєстрації актів цивільного стану батьки можуть подати документи на реєстрацію місце проживання своєї новонародженої дитини.

Відділ державної реєстрації актів цивільного

стану Управління державної реєстрації

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Змінено порядок ведення Державного земельного кадастру

19 березня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року№710, якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру та запроваджено удосконалення механізму надання адміністративних послуг. Відтепер фізичні та юридичні особи, які бажають зареєструвати земельну ділянку, отримують можливість подати відповідну заяву та необхідну документацію через розробника такої документації, тобто сертифікованого інженера-землевпорядника.

Також спрощена процедура державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усунені причини, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень фізичних та юридичних осіб із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), та, як наслідок, зменшуються зайві витрати матеріальних ресурсів.

При цьому залишається можливість подання відповідних документів щодо внесення відомостей до державного кадастрового реєстратора.

Крім того, постанова  деталізує підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру:

- якщо підставою для відмови є невідповідність поданих документів вимогам законодавства, реєстратор в рішенні про відмову відзначає такі відомості з посиланням на нормативно-правовий акт і його положення, з якими виявлено невідповідність;

- у разі, якщо підставою для відмови є нерозбірливий текст, закреслені слова, помилки й т. п., реєстратор у своєму рішенні про відмову вказує назву документа і його частину, в якій написано нерозбірливий текст або виявлені помилки, а якщо заявник подав документи не в повному обсязі, то реєстратор зазначає назви документів, яких не вистачає.

Прийнятою постановою запроваджується он-лайн моніторинг розгляду усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі, з метою недопущення порушень під час державної реєстрації земельних ділянок.

Сервіси відкритого моніторингу надають можливість контролювати стан готовності необхідних документів з відомостями ДЗК та отримувати актуальну інформацію про можливість їх отримання у відповідному центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Управління державної реєстрації

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Функціонування Електронного суду

В Україні наприкінці минулого року у місцевих та апеляційних судах було впроваджено експлуатацію підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі. Електронний суд має суттєві переваги. Ця система дозволить економити час і зусилля сторін та їхніх представників, призведе до зменшення інструментів для процесуальних диверсій, забезпечить оперативне інформування учасників процесу про перебіг справи.

Якщо система запрацює на 100%, то подати позов, взяти участь у судовому засіданні, отримати судове рішення і навіть стежити за станом його виконання можна буде, не виходячи з дому, за допомогою свого комп'ютера або мобільного телефону. Єдине, що вам потрібно — мати електронний ключ та зареєструватися в системі.

Закон зобов'язує адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі — ЄСІТС). Реєстрація всіх інших суб'єктів є добровільною.

З моменту реєстрації в системі всі судові рішення, повістки та інші документи учасник процесу отримуватиме на свою електронну пошту. При цьому аргумент «я не знав про судову справу», «рішення/повістку не отримував» вже не буде діяти.

Після реєстрації в підсистемі, користувач отримує доступ до електронного кабінету в Електронному суді. Електронний кабінет надаватиме доступ до  Електронного суду, сервісу пошуку Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — Реєстр), моніторингу стадій розгляду судових справ, моніторингу судових засідань по справі (місце, дата і час), моніторингу нових рішень в Реєстрі, сервісів Мін'юсту. Частина цих можливостей вже реалізована, але розрізнено: на сайті судової влади (моніторинг судових засідань), сайті Реєстру, сайті Мін'юсту.

Оскільки все працює в тестовому режимі, функціонал Електронного суду є дещо обмеженим. Проте є можливість використовувати такі розділи, як: «Повідомлення», «Вибране», «Мої справи», «Заяви», «Довіреності», «Статистика», «Кошик».

Наприклад, в розділі «Заяви» можна згенерувати заяви для подання їх до місцевих чи апеляційних судів у різних категоріях справ в рамках адміністративного, господарського, цивільного та кримінального судочинства.

Разом з тим, система пропонує шаблон змісту заяви до суду яку можна взяти за основу, заповнивши інформацію по суті вашої справи.

В кабінеті Електронного суду діє онлайн консультація за допомогою телефонного номеру або чат-боту, який відразу попереджає, що не на всі запитання має відповіді.

Для учасників судового процесу система електронного судочинства може стати ефективним засобом для економії своїх сил, коштів та часу. Електронний суд надасть можливість подати заяву до суду без черги, ознайомитися зі справою, прослухати звукозапис засідання або взяти участь у процесі шляхом відеоконференції з будь-якої частини світу.

Підсумовуючи викладене, підкреслимо - система «Електронний суд» є зручною, зрозумілою і доступною. І скористатися нею зможе кожен, хто має доступ до мережі Інтернет і мобільний телефон.

Маєш правове питання? звертайся: (066)753-14-12, (06264)63274, 

e-mail: [email protected]

Юстиція Донеччини відкрита для людей!

Як проголосувати за місцем перебування?

         Кожен, хто не здатний самостійно пересуватися має право проголосуватине на дільниці, а за місцем перебування.Про це у списку виборців повинна бути помітка навпроти вашогопрізвища: «НСП» – не здатний самостійно пересуватися.

Як дізнатися, що в списку виборців є відмітка «НСП»?

         1. Звернутися до дільничної виборчої комісії за місцем проживання та

ознайомитися зі списком виборців.

         2. Звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців.

У запрошенні на вибори має бути вказано «У зв'язку знаявністю у списку виборців стосовно Вас відмітки про постійнунездатність пересуватися самостійно повідомляємо, що Вам буде наданаможливість проголосувати за місцем перебування».

Якщо у списку виборців відсутня помітка «НСП», то Вам необхідно звернутися до ДВК іззаявою або медичною довідкою про стан здоров'я.

Як подати заяву?

Особа, яка тимчасово не здатна пересуватися самостійно, повинна власноручно написати заяву з проханням забезпечити голосування за місцем перебування. У заяві зазначити відповідне місце голосування та подати заяву особисто поштою або через інших осіб додільничної виборчої комісії.

Дільнична виборча комісія за своїм рішенням на підставі поданих документів може включити таку особу до витягу зі списку виборців і надати їй можливість проголосувати за місцем перебування. Члени дільничної виборчої комісії обов’язково перевірять факт тимчасової нездатності виборця самостійно пересуватися, у разі якщо цей факт не підтвердиться комісія має прийняти рішення про відмову надати виборцю можливість голосувати за місцем перебування.

У день виборів громадяни, котрі голосують за місцем перебування, під час голосування зобов'язані допустити у відповідне приміщення: членів ДВК, офіційних спостерігачів, кандидатів чи їх довірених осіб, а також інших осіб, які вправі бути присутніми під час голосування на дільниці. Інакше таким виборцям не дадуть можливості проголосувати.

Що робити у разі виявлення порушень під час голосування

В разі, якщо Ви виявили порушення під час голосування - Ви маєте право звернутись зі скаргою до: голови виборчої комісії, представника Національної поліції, який буде чергувати на виборчій дільниці, офіційних спостерігачів, які забезпечують прозорість проведення виборів та дотримання законодавства під час голосування.

Найбільш поширеними порушеннями під час проведення  голосування є:

-видача бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;

-демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;

-винесення бюлетеня за межі виборчої дільниці;

-фото-, видео- зйомка заповнених виборчих бюлетенів;

-голосування більш ніж один раз;

-отримання виборчого бюлетеня від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає бюлетень.

За такі порушення накладається на виборця штраф від 1700 до 5100 гривень або виправні роботи до 2 років або обмеження волі до 3 років.

За пропозицію, обіцянку, надання виборцю коштів, іншого майна, переваг, пільг, нематеріальних активів за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією права голосу, а також прийняття такої обіцянки, пропозиції виборцем, одержання ним вигоди або за передачу виборчого бюлетеня сторонній особі передбачений штраф від 1700 до 5100 гривень або виправні роботи до 2 років або обмеження волі до 2 років.

За пошкодження виборчих скриньок передбачено позбавлення волі від 5до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1до 3 років.

Консультує Міністр юстиції

Пане Міністре! 31 березня я голосувала на виборчій дільниці не за місцемсвоєїреєстрації, а фактичного проживання. Перед цим я зверталась до уповноваженого органу, через який мене додали до спискувиборців на тійдільниці, на якій я хотілапроголосувати. Маю питання, чипотрібноще раз перевіряти себе у спискахпід час другого голосування на виборах? Дякую за відповідь.

АнастасіяПодорожня

Друзі, перш за все хочу нагадати, що 21 квітнявідбудетьсяповторнеголосування на черговихвиборах Президента України, тому поінформую вас про деякі особливості, щостосуютьсяголосування не за місцемреєстрації.  

Як змінитимісцеголосування  під час повторного голосування?

Для того щобповторно  проголосувати на черговихвиборах президента України  не за місцем реєстрації — необхідно пройти попередню процедуру змінимісцяголосування.

Через органи ведення Державного реєстру  виборців до 15 квітня (включно) ви можете:

1.Подати заяву про зміну місця голосування, якщо бажаєте голосувати не за місцем реєстрації або належите до внутрішньо переміщених осіб.

2.Внести  або змінити інформацію щодо себе  у списку виборців.

Що робити, якщо пропущені строки?

У випадку, коли особа, яка бажає голосувати не внесла зміни щодо себе через  органи ведення Державного реєстру виборців, вона має право до 18 квітня (включно) звернутись з адміністративним позовом про уточнення списку виборців. Звертатись необхідно до місцевого суду загальної юрисдикції за місце знаходженням виборчої дільниці, на якій збираєтесь голосувати. У таких випадках судовий збір не сплачується.

Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніше як за 5 днів до дняголосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку - до дільничної виборчої комісії.

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

  • Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;
  • Посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);
  • документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

- довідка з місця навчання;

- посвідчення про відрядження;

- проїзні документи;

- договір оренди житла тощо.

Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

Що потрібно зробити у день повторного голосування  на виборах 21 квітня?

1. Взяти один із документів:

Документи, які  можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях:

- паспорт громадянина України;

- військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Документ, який може бути використаний на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- дипломатичний паспорт;

- службовий паспорт.

В разі зміни місця голосування - посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця.

2. Отримати виборчий бюлетень та поставити  свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

3. Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

4. Опустити виборчий  бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

Що вважається порушенням  під час проведення голосування?

  • видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
  • демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
  • наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;
  • винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
  • фото -, відео зйомка заповнених  виборчих бюлетенів;
  • голосування більш ніж один раз;
  • отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

§Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/

§Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua

§Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74

Електронна адреса: [email protected]

Консультує Міністр юстиції

Вітаю, шановний Міністре! Мені 21 рік, шукаю першу роботу після закінчення ВНЗ. Розкажіть, будь ласка, на що потрібно звернути увагу під час працевлаштування?

Артем Ліванов

Конституція України гарантує кожному право на працю та можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 

Що є основою для виникнення трудових правовідносин?

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин. Особливою формою трудового договору є контракт.

Що таке трудовий договір?

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,  передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 

Як укладається трудовий договір?

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у випадках:

·       при організованому наборі працівників;

·       при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

·       при укладенні контракту;

·  у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

·       при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

·       при укладенні трудового договору з фізичною особою;

·       в інших випадках, передбачених законодавством України.

Які документи необхідно подати?

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:

·     паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

·     трудову книжку;

·    документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Які умови випробування при прийнятті на роботу?  

При укладенні трудового договору випробування може бути обумовлене угодою сторін, метою якого є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Наведу декілька прикладів, коли випробування  не встановлюється при прийнятті на роботу:

·   осіб, які не досягли 18-ти років;

·   молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

· молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

· осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

· осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

·   вагітних жінок;

·  одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

·   внутрішньо переміщених осіб;

Що таке контракт і в чому його особливість?

Контракт - це особлива форма трудового договору,  в якому строк дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Чим відрізняється контракт від звичайного трудового договору?

1. Контракт це обов'язкова письмова форма. Трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі.

2. Контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України. Трудовий договір не має таких обмежень.

3. Контракт може бути укладений тільки на певний строк, який встановлюється угодою сторін. Трудовий же договір може укладатись  на певний строк, безстроково, на час виконання певної роботи.

4. В контракті передбачено  можливість прав, обов'язків і відповідальності сторін (в тому числі матеріальної), умов матеріального забезпечення і організації праці працівника, умов розірвання договору.

Який порядок, зміст та умови контракту?

Контракт укладається у письмовій формі, у 2-х примірниках, для кожної з сторін. У контракті зазначається:

·       обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання;

·       строк дії контракту;

·       права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін;

·       умови матеріального забезпечення  й організації праці;

·       підстави припинення та умови розірвання контракту;

·       соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання роботи. 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області працює комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації

Про можливість швидкого і безоплатного захисту  прав у сфері державної реєстрації нерухомого майна та  бізнесу, а також про всі необхідні дії, які для цього треба вчинити, інформує заступник начальника відділу  розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Цибанєва Анжеліка.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області створено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі-Комісія) до компетенції якої належить розгляд скарг:

- на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

- на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації. Комісія є постійно діючим колегіальним органом, що в межах повноважень забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Так, особа, яка вважає, що її права порушено, має право звернутись зі скаргою до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для оскарження рішень (крім рішень про державну реєстрацію прав), дій або бездіяльності державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації.

Вимоги до оформлення скарги чітко визначені законодавством, а саме: скарга повинна подаватись у письмовій формі та має містити наступні реквізити:

- повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

- реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

- зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

- викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

- відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

- підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав в результаті прийняття такого рішення, та має містити відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті, обрати спосіб, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Загальний термін розгляду скарги визначено Законом України «Про звернення громадян».

Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів Міністерством юстиції України та його територіальними органами є безоплатними.

За результатом розгляду скарги, Комісія на підставі висновків приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених чинним законодавством, у формі наказу. 

До того ж слід зауважити, у разі незгоди з прийнятим рішенням Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, скаржник має право на його оскарження безпосередньо до Міністерства юстиції України  протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Скаргу можливо подати до Головного  територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, Донецька область, 84301 або на електронну адресу: [email protected]

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань

розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

SMSМАЯК : КОНТРОЛЬ ЗА ВАШИМ НЕРУХОМИМ МАЙНОМ

      Головне  територіальне управління юстиції у Донецькій області постійно працює над тим, аби власники нерухомого майна були проінформовані про способи надійного захисту прав на належну їм нерухомість.

     Про можливість підключення послуги «SMS-Маяк» розповідає начальник відділу  розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Володимир Вершин.

SMS-інформування суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист ваших порушених прав, адже часовий фактор у даному питанні є одним із найважливіших моментів. Оскільки від швидкості реагування законного власника на захоплення майна залежить вірогідність його повернення без втрат.

Сервіс «SMS-Маяк» інформує:

·фізичних та юридичних осіб про зміну статусу об'єктів нерухомого майна в Реєстрі;

·власників про подання заяв на проведення будь-яких реєстраційних дій щодо належних їм об'єктів нерухомого майна, а також дату і час реєстрації таких заяв;

·користувачів земельної ділянки — при подані заяви у сфері державної реєстрації нерухомості щодо земельної ділянки, яка перебуває у їх користування, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації таких заяв.

     Щоб скористатися такою послугою, потрібно отримати реєстраційний номер об'єкта нерухомості (він вказаний у реєстраційних документах та безпосередньо в Реєстрі), відкрити кабінет власника майна на інформаційно-правовій і комунікаційній Платформі LIGA:ZAKON за посиланням:http://smsmayak.com.ua,  і там поставити майно на відповідний контроль та вказати номер телефону, куди будуть приходити повідомлення.

З цього моменту власник зможе дізнатися про всі зміни в реєстрі через SMS-повідомлення, у вигляді електронного листа, а також через сповіщення в кабінеті користувача програми SMS-Маяк.

    Звертаємо увагу!

Пошук об’єкту нерухомого майна відбувається за реєстраційним номером майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (присвоюється після 01.01.2013 під час першої реєстрації прав на об’єкт нерухомості).

    Якщо документ про право власності на майно втрачено, реєстраційний номерможна дізнатися з Інформаційної довідки через онлайн-сервіс Міністерства юстиції України«Кабінет електронних сервісів».

     Сервісна послуга з інформування про реєстраційні дії у Державному реєстрі прав щодо поданих надається виключно за умови використання електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації “BankID”.

    Тож  відтепер, скориставшись послугою «SMS-Маяк»,  юридичні та фізичні особи  мають  можливість бути проінформованими про будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з нерухомістю – а отже, оперативно відреагувати та захистити свої законні права.

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності
комісії з питань розгляду скарг у сфері державної
реєстрації Управління державної реєстрації Головного
територіального управління юстиції у Донецькій області

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня! Я - переселенець з нині окупованої території у Луганській області, хочу взяти участь у виборах Президента України, які відбудуться в неділю. Поясніть будь-ласка, чи маю я право брати участь у голосуванні і що для цього потрібно?

Микола Саєнко

Перш за все, хочу наголосити, що невід'ємним правом громадянина України є право вільно обирати владу.Проголосувати на виборах президента, звичайно, зможуть і внутрішньо переміщені особи.

Далі проінформую вас щодо того, як перевірити себе у списках виборців та порядку голосування.  

Як перевірити себе у списках виборців?

Це можна зробити в особистому кабінеті виборця на веб-сайті Державного реєстру виборців: drv.gov.ua або на виборчійдільниці з 23 березня 2019 року.

Як змінити місце голосування?

Для цього потрібно зробити 2 простих кроки:

1. До 25 березня включно необхідно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем перебування на день виборів або за місцезнаходженням виборчої дільниці, де буде зручно голосувати, або за місцем реєстрації проживання.

2. Подати заяву про тимчасову зміну місця голосування.

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

·Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;

·посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);

·документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

- довідка з місця навчання;

- посвідчення про відрядження;

- проїзні документи;

- договір оренди житла тощо.

Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій ОРДЛО та АР Крим, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

Як дізнатись про зміну місця голосування?

Після задоволення заяви про зміну місця голосування виборцю видається відповідне посвідчення. Далі необхідно перевірити себе у списку на виборчій дільниці, яку визначено місцем голосування упосвідченні або в особистому кабінеті виборця на веб-сайті Державного реєстру виборців: drv.gov.ua.

Що потрібно зробити у день виборів?

1. Взяти один із документів:

- Паспорт громадянина України у вигляді книжечки або картки;

- тимчасове посвідчення громадянина України;

- посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби).

2. Отримати виборчий бюлетень та поставити  свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

3. Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

4. Опустити виборчий  бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

Що вважається порушенням  під час проведення голосування?

·Видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;

·демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;

·наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;

·винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;

·фото -, відео зйомка заповнених  виборчих бюлетенів;

·голосування більш ніж один раз;

·отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідальність за скоєння злочину проти виборчих прав громадян встановлюється Кримінальним кодексом України. Залежно від ступеня тяжкості злочину передбачається: штраф від 1700 до 5100 грн, виправні роботи строком до 2 років або обмеження волі до 3 років. Пошкодження виборчих скриньок карається позбавленням волі від 5 до 7 років зпозбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років.

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся доголови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/

Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua

Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74

Електронна адреса: [email protected]

Як взяти участь у роботі виборчих комісій?

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» дільнична виборча комісія утворюється відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за 18 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше 9 осіб.

Форма подання до складу дільничної виборчої комісії затверджується Центральною виборчою комісією не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів.

У поданні зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, громадянство, місце проживання, контактні телефони, володіння державною мовою, освіта, місце роботи та займана посада особи, наявність досвіду щодо участі в роботі виборчих комісій, відомості про відсутність у особи судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, яка не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

До подання додаються ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України, а також заява про згоду на участь у роботі виборчої комісії, згода виконувати посадові обов’язки голови, заступника голови або секретаря виборчої комісії.

До складу лише однієї дільничної виборчої комісії можуть входити громадяни України, які мають право голосу. До складу дільничної виборчої комісії не можуть входити: кандидати на пост Президента України, їх уповноважені представники, довірені особи, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах або мають судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

У разі якщо одночасно з виборами Президента України проводяться інші вибори, до складу дільничної виборчої комісії не можуть входити кандидати, які балотуються на цих виборах, їх довірені особи, уповноважені особи партій - суб’єктів відповідних виборчих процесів, офіційні спостерігачі.

Рішення про утворення дільничної виборчої комісії та про її склад, а також рішення про зміни в її складі, прийняті відповідно до вимог Закону України «Про вибори Президента України» підлягають оприлюдненню в засобах масової інформації у відповідному регіоні не пізніш як на 3 день з дня їх прийняття.

Якщо з колишніми однопартійцями більше «не по дорозі»

Напередодні масштабних виборів 2019 року політична громадськість досягає пику своєї активності. Усі політичні сили намагаються здобути якнайбільше прихильників. Але громадянам, що вступають до лав нової політичної партії, слід не забувати про таке.

Закон України «Про політичні партії в Україні» забороняє подвійне членство в партіях, тобто громадянин може бути членом лише однієї політичної партії. Проте часто буває так, що кандидати у члени політсили забувають про свої попередні політичні вподобання.

Отже, вступаючи до партії, і особливо якщо тебе обирають до складу керівних органів партії або її структурних утворень, перебування в іншій політсилі може стати перешкодою навіть для реєстрації такого структурного утворення.

Справа в тім, що державний реєстратор під час розгляду поданих документів має перевірити їх на відсутність підстав для зупинення та відмови в державній реєстрації, в тому числі здійснюється перевірка на подвійне членство в партіях. Наявність такого факту є порушенням вимог законодавства та підставою для відмови в державній реєстрації.

Слід зазначити, що до повноважень органів юстиції не належить ведення обліку членів політпартій, так само як і не передбачено обов’язку партіям оприлюднювати дані про своїх членів. Але ж якщо особа була обрана на керівні посади, відомості про це вносяться до Реєстру політичних партій Єдиного реєстру громадських формувань, який ведеться органами юстиції.

Наразі позбутися членства у партії, прихильність до якої ти втратив, досить не складно. Достатньо подати до державного реєстратора копію заяви про припинення членства до відповідних статутних органів політичної партії з відміткою про її прийняття. Який саме орган має прийняти цю заяву, визначається статутом певної політсили. З дня подання такої заяви припиняється членство особи в партії та перебування на будь-яких виборних посадах в партії та її структурних утвореннях.

Водночас існують і певні обмеження. Так, якщо особа була обрана на посаду керівника або заступника керівника партії чи її організації, їх членство припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника. У цьому разі новий керівник або уповноважена ним особа має подати державному реєстратору документи, передбачені для державної реєстрації змін до складу керівних органів.

Більш детальну інформацію можна отримати у відділі державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації за телефонами: 0626417446, 0626442500.

Підсумовуючи, хочеться побажати політично активним громадянам обирати політсили не за «матеріальною складовою» або обіцянками отримати владу, а за покликом серця, тоді, сподіваємось, в нашій країні запанують мир, добробут та процвітання.

Ольга Кузьменко,

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області

ЕЛЕКТРОННЕ ДЕКЛАРУВАННЯ ЯК СПОСІБ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

Електронне декларування є ефективним способом контролю за доходами та витратами осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Щороку до 01 квітня вказані особи (працюючі та звільнені у попередньому році) мають подати декларацію за минулий рік, обравши її тип «щорічна» або «після звільнення» відповідно.

У декларації висвітлюєтКонсультує Міністр юстиціїься інформація про декларанта та членів його сім’ї, відомості про рухоме  та нерухоме майно, яке знаходиться в їх володінні, цінні папери, корпоративні права, доходи, грошові активи, фінансові зобов’язання та видатки. Усього вона налічує 16 розділів для заповнення.

З метою забезпечення єдиного підходу до заповнення декларацій Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) розроблені методичні вказівки та правила заповнення декларації, рекомендації при роботи з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування(далі – Єдиний державний реєстр декларацій), працює оперативний штаб для допомоги суб’єктам декларування.

Подача декларацій відбувається через власний персональний електронний кабінет суб’єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру деклараційшляхом заповнення електронної форми. Вхід до системи здійснюється за допомогою кваліфікованого електронного підпису (ЕЦП), послуги з виготовлення якого надають кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг.

Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій. Інформація про особу у вказаному реєстрі зберігається упродовж всього часу виконання нею функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої декларації, яка зберігається безстроково.

Національне агентство проводить щодо поданих декларацій такі види контролю: щодо своєчасності подання, щодо правильності та повноти заповнення, логічний та арифметичний контроль, а у визначених Законом України «Про запобігання корупції» випадках - повну перевірку декларацій. Національним агентством завершується запровадження системи логічного  та арифметичного контролю декларацій, за допомогою якої в автоматичному режимі здійснюватиметься обмін даними відкритих державних реєстрів для перевірки достовірності відображеного у деклараціях.

Переглянути оприлюдненні декларації може будь-хто за допомогою цілодобового доступу до Єдиного державного реєстру декларацій, який забезпечується Національним агентством. Користуючись відкритим доступом, громадські організації та журналісти виявляють у поданих деклараціях державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування певні ризики, ознаки правопорушень та незаконного збагачення і повідомляють про це спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Суб’єкту декларування необхідно пам’ятати, що термін подання декларації за минулий рік закінчується 31 березня. Подання декларації після вказаної дати є порушенням вимог фінансового контролю, встановлених Законом України «Про запобігання корупції». В такому разі до державного службовця, посадової особи органів місцевого самоврядування може бути застосовано адміністративну або кримінальну відповідальність та внесено відомості про нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Про випадки неподання або несвоєчасного подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Національному агентству повідомляє орган, в якому працює (працювала) така особа.

Головний спеціаліст з питань запобігання і виявлення корупції ГТУЮ у Донецькійобласті
Які документи потрібні для голосування ВПО?

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, а також внутрішньо переміщені особи мають право реалізувати своє право голосу на виборах Президента України шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

Для зміни місця голосування потрібно до 25 березня особисто звернутися до органу ведення Реєстру виборців та подати заяву про тимчасову зміну місця голосування.

При поданні заяви громадянин пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України - військовослужбовців документом, який пред'являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток. До заяви додаються документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. До таких документів можна віднести довідку з місця навчання або роботи, посвідчення про відрядження, проїзні документи,договір оренди житла тощо.

Виборці, адреса яких знаходиться на території окремих районів Донецької та Луганської областей та Автономної республіки Крим - можуть не подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування.

У разі призначення повторного голосування,  виборцям, які перебуватимуть не за своєю виборчою адресою та бажатимуть проголосувати, потрібно повторно не пізніше ніж за 5 днів до дня повторного голосування звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо тимчасової зміни місця голосування.

Які документи потрібні для внесення (зміни) інформації в Реєстрі виборців?

В Україні діє Державний реєстр виборців – це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, яка містить відомості для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу.

Кожен виборець у разі зміни його персональних даних (прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця народження, унікального номера запису Єдиного державного демографічного реєстру, адреси) може особисто звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців із заявою про внесення змін до його персональних даних у Державному реєстрі виборців. До заяви додаються документи або копії документів, що підтверджують ці зміни – паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Громадянин України, який не здатний пересуватися самостійно, може уповноважити на таке звернення іншу особу.

Виборець, який проживає або перебуває за межами України, може особисто подати такий запит до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання чи перебування, пред’явивши при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України).

Закордонна дипломатична установа України невідкладно передає запит органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. У порядку здійснення публічного контролю за діяльністю Реєстру кожен виборець може звернутися до відповідного органу ведення Реєстру, зазначивши свої ідентифікаційні персональні дані та виборчу адресу, з письмовим запитом щодо надання інформації стосовно персональних даних усіх осіб, які внесені до Реєстру за його власною виборчою адресою.

Управління державної реєстрації нормативно – правових актів,
правової роботи та правової освіти Головного територіального
управління юстиції у Донецькій області

Як змусити боржників по аліментам працювати та сплатити борги?

З початку 2018 року робота виконавців Донеччини проходить під гаслом дії Закону України #ЧужихДітейНеБуває.

До недавнього часу було відкритим питання щодо можливості платників аліментів працевлаштуватися аби мати змогу утримувати своїх дітей.

Держава не залишила це питання відкритим! 21 січня 2019 року між Міністерством юстиції України, Державною службою зайнятості (Центральним апаратом) та Державною службою України з питань праці підписані меморандуми про співробітництво.

Меморандум про співробітництво між Державною службою зайнятості (Центральним апаратом) та Міністерством юстиції України, предметом якого є взаємодія Сторін у напрямі організації та проведення спільних заходів, спрямованих на сприяння зайнятості осіб, які мають майнові зобов’язання за рішеннями суду, інших органів, в тому числі осіб, які мають заборгованість зі сплати аліментів та стосовно яких відкрито виконавче провадження в органах державної виконавчої служби.

Наразі, завдяки співробітництву з місцевими центрами зайнятості та, зокрема зобов’язанню їх працевлаштовувати боржників є позитивні результати. У місті Слов’янську, Краматорську, Кальміусі завдяки підписанню цього Меморандуму 3 (трьох) платників аліментів, які мають заборгованість по аліментам було працевлаштовано.

Меморандумом про співробітництво між Державною службою України з питань праці та Міністерством юстиції України, передбачена взаємодія у напрямі організації та проведення спільних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками, зокрема особами, які мають майнові зобов’язання за рішеннями суду (інших органів), в тому числі заборгованість зі сплати аліментів, та стосовно яких відкрито виконавче провадження в органах державної виконавчої служби. Таким чином, у разі якщо стягувачі мають інформацію про покриття боржниками своїх доходів, отримання заробітної плати у так званих «конвератх» і таким чином ухиляються не тільки від сплати аліментів, а й податків, необхідно звернутись до відділу ДВС, в якому на виконання перебуває провадження з відповідною заявою. Тоді інспектори Державної служби з питань праці зможуть приходити на такі підприємства із перевіркою даних випадків. Це дасть можливість легалізувати заробітну плату аліментників, щоб вони заплатили борги перед дітьми, і навести лад на тих підприємствах, які дозволяють через «сірі» схеми порушувати українське законодавство, не платити податки.

Завдяки ініціативам МінЮсту, які запроваджуються на виконання Закону #ЧужихДітейНеБуває, тільки виконавцям Донеччини за 2018 рік вдалось стягнути 208 964 723 на користь 38 331 дітей! А як результат сумісної роботи виконавців по України, ця цифра сягає 3,9 млрд. гривень!!!

МінЮст, як бачимо, не зупиняється на досягненому, та посилено працює у цьому напрямку, аби забезпечити гідне існування кожної дитини.

Заступник начальника Управління – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчоїслужби Головного територіальногоуправління юстиції у Донецькій області
Бутко Олексій Віталійович

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕРЕЄСТРАЦІЇ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ВИБОРЧИХ ПРАВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

У зв’язку із проведенням операції об’єднаних сил на окремих територіях Донецької області, цілком очевидним стає питання членів та керівників громадських формувань стосовно зміни місцезнаходження з тимчасово окупованої території на підконтрольну.

Чи існує законодавчо встановлена необхідність здійснювати таку зміну місцезнаходження коментує головний спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сайора Курбанова.

Законом України «Про громадські об’єднання», на відміну від вимог попереднього Закону України «Про об’єднання громадян», який обмежував територію діяльності громадських організацій, не передбачено поділ громадських об’єднань за територіальним принципом з місцевим, всеукраїнським чи міжнародним статусом.

Наразі громадські об’єднання утворюються і діють, зокрема, на принципі вільного вибору території діяльності, а отже самостійно визначають територію своєї діяльності. У зв’язку з чим громадські об’єднання можуть здійснювати свою діяльність на всій території України, незалежно від місця реєстрації. Тому й організації, що зареєстровані на тимчасово окупованій території Донецької області, безперешкодно мають право змінити своє місцезнаходження на будь-яку територію, підконтрольну українській владі.

Однак такі положення не можуть бути застосовані до структурних утворень політичних партій, оскільки відповідно до чинного законодавства та статутів політичних партій їх організації створюються з урахуванням  адміністративно-територіального устрою України.

В той же час згідно із Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, й громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Напередодні виборів глави держави перед кожною внутрішньо переміщеною особою постає питання реалізації конституційно закріпленого за кожним українцем виборчого права.

Законодавець не залишив поза увагою права внутрішньо переміщених осіб й постановою Центральної виборчої комісії від 05 вересня 2018 року №129 внесено зміни до Порядку тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси.

Тепер, у разі коли виборці – внутрішньо переміщені особи, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях районів, міст, селищ і сіл, їх частин у Донецькій та Луганській областях, межі та перелік яких визначаються Президентом України у порядку, передбаченому Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування.

Задля реалізації свого права обирати громадянину, який зареєстрований на тимчасово окупованій території, необхідно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців з заявою про тимчасову зміну місця голосування із зазначенням дільниці чи адреси, за якою він бажає проголосувати. При поданні заяви необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України – паспорт громадянина України (у вигляді паспортної книжки/ID картки) або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України), для військовослужбовців – посвідчення військовослужбовця або військовий квиток.

Слід звернути увагу, що заяву про тимчасову зміну місця голосування необхідно подати не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, тобто до 25 березня 2019 року включно.

У зв’язку із тим, що тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси забезпечує включення виборця до списку виборців на відповідній виборчій дільниці одноразово виключно на день голосування – 31 березня 2019 року, у разі призначення повторного голосування, виборцям, які перебуватимуть не за своєю виборчою адресою та бажатимуть проголосувати, потрібно повторно не пізніше ніж за п’ять днів до дня повторного голосування звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо тимчасової зміни місця голосування.

З контактними даними відділень ведення Державного реєстру виборців в Донецькій області можна ознайомитись за посиланням:

https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_organ_ved&pid100=14&prejim=6. 

Маємо надію, що у кожного переселенця в разі необхідності вистачить завзяття пройти зазначену процедуру не один раз та реалізувати конституційно закріплене виборче право, гарантоване кожному громадянину нашої держави.

Як змінити місце голосування?

Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, а також внутрішньо переміщені особи мають право реалізувати своє право голосу на виборах Президента України шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

Якщо у зв’язку з навчанням, роботою, виїздом за кордон чи іншими подіями виборець не може проголосувати на виборах Президента України за зареєстрованим місцем проживання, він може тимчасово (на період їх проведення) змінити місце голосування.

Для зміни місця голосування потрібно до 25 березня особисто звернутися до органу ведення Реєстру виборців та подати заяву про тимчасову зміну місця голосування.

При поданні заяви громадянин пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України - військовослужбовців документом, який пред'являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток.

До заяви додаються документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси.

До таких документів можна віднести довідку з місця навчання або роботи, посвідчення про відрядження, проїзні документи,  договір оренди житла тощо.

Виборці, адреса яких знаходиться на території окремих районів Донецької та Луганської областей та Автономної республіки Крим - можуть не подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування.

У випадку звернення до органу ведення Реєстру виборця, в якого немає зареєстрованого місця проживання, йому пропонується визначити свою виборчу адресу за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб.

У разі призначення повторного голосування,  виборцям, які перебуватимуть не за своєю виборчою адресою та бажатимуть проголосувати, потрібно повторно не пізніше ніж за 5 днів до дня повторного голосування звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо тимчасової зміни місця голосування.

Консультує Міністр юстиції

Вітаю, пане Міністре! Чи не могли б ви мені відповісти на декілька запитань щодо виконання рішення суду? Маю на руках рішення суду і не знаю, що робити з ним далі.

З повагою, Олександр Рева


Що таке виконавче провадження?

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і  у примусовому порядку.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Який порядок виконання рішення суду у добровільному порядку?

Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішень про стягнення періодичних платежів,  виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Який алгоритм дій у випадку примусового стягнення заборгованості з боржника?

У разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання. Для цього потрібно:

  • звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу судового наказу або виконавчого листа;
  • написати заяву до державної виконавчої служби або приватного виконавця із проханням примусового стягнення заборгованості із боржника;
  • сплатити авансовий внесок до органу ДВС, куди буде подано виконавчий лист або до приватного виконавця;
  • подати заяву з копією квитанції про сплату авансового внеску до ДВС або приватного виконавця.

Які строки пред’явлення виконавчих документів?

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:

·протягом 3-х років, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

·протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.

·протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.

Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.

Що потрібно сплатити за примусове виконання рішення?

Боржник: Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У разі виконання рішення приватним виконавцем стягується основна винагорода, розмір якої становить 10 % стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Стягувач: Авансовий внесок – це кошти, за рахунок яких фінансуються витрати на організацію та проведення виконавчих дій органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем). Розмір авансового внеску становить:

  • 2 % від  суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (до 41 730 грн );
  • 1 мінімальний розмір заробітної плати (4 173 грн) за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову з боржника - фізичної особи та 2 мінімальні  розміри заробітної плати (8 346 грн) з боржника - юридичної особи.

Хто звільняється від сплати авансового внеску?

Від сплати авансового внеску звільняються у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби:

  • інваліди війни, інваліди I та II груп;
  • законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;
  • громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у Законі передбачені рішення суду, за виконання яких авансовий внесок не сплачується, наприклад:

·стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин;

·обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних та соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

·відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

·стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

·відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

·виконання рішення Європейського суду з прав людини.  

Як отримати присуджені кошти?    

Грошові суми, стягнуті з боржника (у томі числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС чи рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Окремо хочу зазначити, що Мін’юст запровадив низку суттєвих новацій, серед яких створення Єдиного реєстру боржників, який ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України:  https://erb.minjust.gov.ua.

Крім того, у 2018 році в зазначеному реєстрі відкрито публічні реєстри неплатників аліментів та боржників, які перешкоджають побаченням з дитиною, а також боржників, які мають заборгованість по заробітній платі.

Також, щоб забезпечити громадянам зручний сервіс у сфері примусового виконання судових рішень, ми відкрили чотири  «Центри виконання рішень», де громадяни мають можливість подавати документи про примусове виконання рішень та інші документи виконавчого провадження за принципом екстериторіальності в межах відповідної області, отримати відомості з автоматизованої системи виконавчого провадження, перевірити документи на відповідність законодавству, отримати консультацію, швидко та правильно оформити документи, оплатити заборгованість чи авансовий внесок через термінал тощо.Завітати до «Центрів виконання рішень» можна за адресами:

м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 2;

м. Сєвєродонецьк, вул.Федоренка,10;

м. Суми, вул. Петропавлівська, 75;

м. Одеса, вул.Разумовська, 37.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313

Контактний телефон: (06264) 4-23-60,

Електронна адреса: [email protected]

Як перевірити себе в Реєстрі виборців?

Кожен виборець має право звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців для перевірки особистих персональних даних, а також для перевірки свого включення до Державного реєстру виборців.

Для здійснення такої перевірки Вам необхідно з’явитися з паспортом громадянина України (або тимчасовим посвідченням громадянина України) до відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем реєстрації.  Адреси розташування та контактні телефони відділів ведення Державного реєстру виборців Донецької області можна з’ясувати у місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування.

У разі не включення до Державного реєстру виборців або у разі виявлення розбіжностей у персональних даних, виборцю буде запропоновано заповнити відповідну заяву, після чого до бази даних будуть внесені необхідні зміни.

Перевірити також інформацію про своє включення до Державного реєстру виборців та свої персональні дані за допомогою мережі Інтернет в особистому кабінеті виборця на офіційному веб-сайті -  www.drv.gov.ua Державного реєстру виборців. Для цього необхідно зареєструватися на сайті, вказавши свою електронну адресу та пароль доступу. Далі потрібно заповнити відповідні поля для формування запиту, а саме: прізвище, ім’я, по батькові українською мовою та вказати адресу реєстрації місця проживання, вказану в паспорті. На електронну адресу буде надіслано відповідь із зазначенням наявності виборця в Державному реєстрі виборців, номера виборчої дільниці та її місцезнаходження.

У разі відсутності виборця в Державному реєстрі виборців або наявності розбіжностей з даними, вказаними запитувачем, та інформацією, що значиться в Державному реєстрі виборців, надійде повідомлення із запрошенням звернутися до відповідного відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання.

Консультує Міністр юстиції

Шановний Павло, щотижня залюбки читаю Ваші консультації з конкретними порадами і вирішила сама звернутись із запитанням.  Через 2 місяця я готуюсь стати мамою. Про послугу реєстрації народження у пологовому будинку вже знаю. Знайомі розповіли, що додатково можна отримати «пакунок малюка».  Можете більш детально про нього розповісти? 

Світлана Гончарова

Що таке «Пакунок малюка»?

«Пакунок малюка» —це одноразова натуральна допомога у вигляді набору необхідних речей для новонародженої дитини. Загальнавартість набору становить не більш як 5 тис грн.Отримання цієї допомоги не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні.

Хто має право отримати  таку допомогу?

Отримати допомогу «пакунок малюка»мають право як громадяни України,такй іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину. Безпосередніми отримувачами допомоги є мати, батько, родичі або патронатний вихователь новонародженої дитини.

Патронатний виховательотримує «пакунок малюка» у випадку, коли батьки чи родичі відмовились від новонародженої дитини в пологовому будинку або якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною .

Що входить до набору?

До набору входить все, що необхідно для новонародженої дитини: підгузки, вологі серветки, пелюшки, бодіки, шапочки, штани-повзунки, чоловічки, шкарпетки, термометри для води та для тіла, ножиці, ковдра, підковдра, матрац, розвиваючі іграшки, рушник, мило-шампунь, крем і коробка-колиска.

Деталізований перелік та кількість дитячих товарів  визначено наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 «Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини».

Коли надається допомога?

Видача допомоги «пакунок малюка» здійснюється безпосередньо упологовому будинку під час народження/виписки новонародженої дитини або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня її народження.

Патронатному вихователю може бути видано «пакунок малюка», якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження.

Якщо на день виписки з пологового будинку «пакунок малюка» був  відсутнім, отримувачу необхідно подати заяву домісцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населенняпро забезпечення такою допомогою.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Друзі, кохайтесь! Створюйте щасливі родини та народжуйте здорових, прекрасних дітей!

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ 
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Паркова, 10, Донецька область, 84300,
Контактний телефон: (06264) 7-00-33, 
Електронна адреса: [email protected]

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня, Павле Дмитровичу! Хочу звернутися до  Вас за порадою. Я довго судилася і нарешті виграла суд про визнання права власності на квартиру. Отримала рішення і тепер не знаю куди звернутися. Я  людина похилого віку і мені складно самій розібратися в законах. Прошу, поясніть, що робити з цим рішенням  суду?

Любов Крива

Для того щоб уникнути плутанини, перш за все  хочу пояснити, що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.  Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які права підлягають  державній реєстрації?

В нашій державі обов’язковій державній реєстрації прав на нерухоме майно підлягають:

  • право власності;
  • речові права, похідні від права власності такі як право користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій), іпотека тощо;
  • раво власності на об’єкт незавершеного будівництва.

До кого необхідно звернутись?

Сьогодні державну реєстрацію, зокрема права власності на об’єкти нерухомого майна (квартиру) здійснюють:

·       виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

·       акредитовані суб’єкти;

·       нотаріуси.

Які документи необхідно подати для державної реєстрації права власності?

Для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду необхідно подати такі документи:

  • паспорт та податковий номер;
  • рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно або ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди з оригіналом підпису секретаря та мокрою печаткою;
  • квитанція про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Як довго чекати?

Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться  протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав і становить 190 грн.

За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додатково. За реєстрацію протягом 2        робочих днів – 1920 грн, за реєстрацію протягом 1 робочого дня – 3840 грн, а якщо протягом 2 годин – 9600 грн.

Чи можуть відмовити у державній реєстрації прав?

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить  перелік  обставин через дію яких, може бути відмовлено у державній реєстрації прав. Наведу декілька з них:

заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Законузаява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

  • подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом;
  • подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно;
  • наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
  • наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
  • заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Який результат розгляду поданих документів?

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Після проведення реєстраційних дій та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, формується витяг з такого реєстру, після чого реєстратор/нотаріус роздруковує витяг без використання спеціальних бланків з проставленням підпису та печатки. Тобто витяг з реєстру, що підтверджує проведення реєстрації права власності.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Місцезнаходження: м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32, Донецька область, 84313
Контактний телефон: (06264) 4-24-81
Електронна адреса: [email protected]

ПОЗИЦІЯ МІН’ЮСТУ ЩОДО МІТИНГУ НОТАРІУСІВ, ЯКІ ВИСТУПАЮТЬ ПРОТИ ІСПИТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СФЕРІ ДЕРЖРЕЄСТРАЦІЇ

Одним із завдань Міністерства юстиції є захист майнових прав шляхом формування та реалізації політики у сфері державної реєстрації. До Мін’юсту надходить багато скарг від громадян та бізнесу на випадки рейдерських захоплень, до яких причетні реєстратори та нотаріуси, котрі були відключені від доступу до реєстру за вчинені порушення, але згодом, коли термін відключення сплив, знову почали працювати. Саме для того, щоб підвищити якість роботи цих реєстраторів було прийнято рішення про запровадження для них кваліфікаційних іспитів.

На сьогодні такі іспити повинні складати особи, які:

а) мають намір стати державним реєстратором (це не стосується нотаріусів, бо вони складають інший іспит - на отримання свідоцтва про право займатися нотаріальною діяльністю),

б) реєстратори, у тому числі й нотаріуси, які через ті чи інші порушення були відключені від доступу до реєстрів.

Запровадження іспитів покликане підвищити кваліфікацію осіб, які виконують важливу функцію реєстраторів й від професіоналізму яких залежать майнові права громадян.

Ми сумніваємось, що українські громадяни хочуть обслуговуватись у нотаріуса, якого Мін’юст за порушення Закону відключив від доступу до реєстрів і який згодом продовжив працювати без підтвердження своєї кваліфікації. 

Хочемо наголосити, що всі тести, включені до автоматизованого іспиту, були розроблені командою експертів під контролем наших міжнародних партнерів — проекту ЄС «Право-Justice». Комп’ютерне тестування включає 100 питань і триває 2 години. Екзамен вважається складеним за умови надання правильних відповідей на 75 і більше питань. Результати тесту відразу відображаються на екрані комп’ютера. Наступного дня ці дані опубліковуються на сайті Мін’юсту. Тому вплив будь-якого людського фактору на результати іспиту є нульовим.

Нам не зрозуміла позиція Нотаріальної палати України (НПУ), яка вимагає скасувати ці тести для нотаріусів. Тому ми:

— закликаємо керівництво НПУ припинити покривати «чорних» нотаріусів, прикриваючись гаслами «боротьби з корупцією»,

— закликаємо припинити тиск керівництва НПУ на Мін’юст шляхом повного перекручення фактів щодо суті іспитів,

 — закликаємо припинити вводити в оману спільноту приватних нотаріусів, агітуючи їх не складати іспити, як це передбачає рішення Уряду,

— закликаємо керівництво НПУ здійснювати свою діяльність у межах правового поля.

Консультує Міністр юстиції

Доброго вечора! Ми з нареченою плануємо одружитись навесні. Щоб не опинитися серед сімейних пар,  які сваряться через кожну копійку, хочемо укласти шлюбний договір. Знаю, що така практика для України є новою, тому  розкажіть, будь ласка, про неї більш детально?

Артем Миколайчук

На диво багато українців не знають, що у 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір. Однак цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2 544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів.

Як укладати шлюбний договір?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

При цьому, договір  може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

Що може бути внесено у договір?

Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов'язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад: 

  • визначення  майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;
  • визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
  • встановлення  порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;
  • встановлення порядку користування майном та житлом;
  • право на  утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;
  • інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).

У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

Скільки діє шлюбний договір?

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.       

Чи можна змінити умови договору?

Звісно можна, але  хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами:

  1. якщо обидва з подружжя  бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою
  2. на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

За яких умов шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним?   

Процедура така сама, як і для внесення змін до договору, тобто  припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав:  

  • відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса;
  • розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.

Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається.

Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору  повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення . Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію. 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Зі свого боку додам: особисто я радив би подружнім парам і тим, хто лише планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже яким би не було сильним кохання в день весілля, ніхто не застрахований від життєвих змін. Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен з членів подружжя після розлучення. А у багатьох випадках саме договір стає реальним механізмом зберегти власність у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя.

Так само на випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. А аліменти в такому випадку стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.

Мін’юст зробив усе можливе, щоб зробити одруження простим і комфортним. Однак слід пам’ятати, що шлюб - це не забавки, а серйозний крок, тож ставитися до нього треба відповідально.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ 
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Паркова, 10, Донецька область, 84300,
Контактний телефон: (06264) 7-00-33, 
Електронна адреса: 
vcs@dn.minjust.gov.ua

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня! Ми з дружиною виховали двох дітей, нині вони вже дорослі і живуть окремо,  але  нам хочеться подарувати любов та тепло дитині з дитячого будинку. В Інтернеті міститься багато різної інформації, однак немає розуміння, що за чим робити,  куди звертатися та які документи необхідно зібрати?  Буду вдячний за поради.  

 З повагою, Сергій Стеценко

Що таке усиновлення?

Згідно з українським законодавством усиновлення  - це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України). 

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як: 

·       діти-сироти;

·       діти, позбавлені батьківського піклування;

·       діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

·дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;

·особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;

·подружжя;

·особи, які проживають однією сім'єю;

·якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того,переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Як стати на облік потенційним усиновлювачам?

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей.Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам 

потрібно подати:

·заяву про взяття на облік яккандидатів в усиновлювачі;

·копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;

·довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;

·копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);

·висновок про стан здоров'я кожного заявника;

·засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);

·довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

·копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити

У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановитипроведення усиновлення без дозволу органу опіки і піклування,якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Роз'єднання братів і сестер приусиновлені, не допускається.

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.Також до заяви додаються:

·копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;

·медичний висновок про стан здоров’я заявника;

·довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

·документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

·інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуютьсязаявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення? 

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряютьсяумови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

ВІДДІЛ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА, ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74,

Електронна адреса: [email protected]

Що змінилося в порядку повернення помилково або надміру сплачених

до бюджету коштів за проведення державної реєстрації

Іноді трапляється, що громадяни з метою отримання адміністративних послуг сплачують кошти на рахунки органів влади помилково не за призначенням, або, перерахувавши кошти, з певних причин не використали платіжні документи. У таких чи інших подібних випадках, звернувшись до відповідного органу, який контролює справляння надходжень бюджету, можна повернути сплачені кошти у Порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787.

У минулому році законодавство, що регулює питання повернення помилково або надміру сплачених до бюджету коштів, зазнало певних змін, які громадянам слід враховувати при вирішенні пов’язаних із цим ситуацій.

Спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області  ОльгаКакауліна інформує про зміни в порядку повернення помилково/надміру сплачених до бюджету коштів за проведення державної реєстрації у сфері нерухомості та підприємницької діяльності.

Відповідно до постанови Уряду від 16.02.2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» органи, які контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до бюджетів доходів згідно з переліком, ведення обліку таких платежів з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів. Так, Управління державної реєстрації територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України визначені відповідальними за здійснення контролю за справлянням надходжень до державного бюджету у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу, за такими кодами бюджетної класифікації: 22010300, 22012600, 22012700, 22012900.

З набранням чинності змін до вказаної постанови Міністерство юстиції здійснює контроль справляння надходжень державного бюджету лише у разі надання послуг у сферах державної реєстрації нотаріусами.

Отже, враховуючи норми діючого законодавства, Управління державної реєстрації територіального управління юстиції наразі забезпечують повернення коштів, що були помилково чи надміру перераховані до державного бюджету за вищевказаними кодами бюджетної класифікації у період до набрання чинності змін, тобто до 14 липня 2018 року.

Тож, аби повернути кошти, сплачені у сфері реєстрації, що були зараховані до державного бюджету до вказаного строку, особі потрібно звернутися до Управління державної реєстрації територіального управління юстиції з заявою про повернення коштів (довільна форма) та копією документа, який підтверджує перерахування коштів за надання адміністративної послуги. Після отримання від територіального управління юстиції подання надати його органу казначейства (за місцем зарахування платежу до бюджету) разом із заявою про повернення коштів з бюджету та документом, що підтверджує перерахування відповідних коштів до бюджету.

У разі виникнення запитань щодо порядку повернення помилково або надміру сплачених до державного бюджету коштів за проведення державної реєстрації, телефонуйте за номером у місті Краматорську (06264) 42481.

Якою є відповідальність за вчинення булінгу?

18 грудня 2018 року Верховна Рада прийняла Закон України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», яким встановлена відповідальність за вчинення насильства в освітньому середовищі.

Вперше на законодавчому рівні надано визначення булінгу – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи внаслідок чого заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу є: повторюваність діяння, наявність сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі), дії або бездіяльність агресора, наслідком яких є заподіяння психічної або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які існують види булінгу?

Розрізняють фізичний (удари, побиття, щипання), психологічний (жарти, погрози, образи, насмішки, ігнорування, поширення образливих чуток), сексуальний (погляди, жести, образливі рухи тіла сексуального характеру, зйомки у переодягальнях), економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей). Новітньою формою цькування є кібербулінг, який вчиняється за допомогою інтернету та гаджетів – це напади з метою нанесення психологічної шкоди, які здійснюються  через електронну пошту, миттєві повідомлення в соціальних мережах.

Яка відповідальність за булінг?

За вчинення булінгу вперше накладається штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Якщо цькування вчиняється повторно або групою осіб – штраф у розмірі від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

У випадках вчинення правопорушення малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років відповідальність за їх дії несуть батьки або особи, які їх замінюють.

За неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу накладається штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Що робити, якщо дитина стала жертвою булінгу?

Подайте заяву на ім’я директора школи про випадки цькування відносно вашої дитини. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою (вчителі, керівництво школи, психолог). Якщо вирішити конфліктну ситуацію на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію, яка складає протокол про вчинення адміністративного правопорушення та передає його до суду. Суд, у свою чергу, визначить міру відповідальності кривдника.

Для отримання психологічної допомоги звертайтеся до Національної дитячої «гарячої лінії» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.

Гендерна-правова експертиза

як дієвий механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується:

наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності;

у здобутті освіти і професійній підготовці;

у праці та винагороді за неї;

спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок;

встановленням пенсійних пільг;

створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством;

правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Розроблення проектів нормативно-правових актів здійснюється з обов’язковим урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків.

З метою запобігання прийняттю та виявлення в нормативно-правових актах, положень які не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, законодавцем запроваджено проведення гендарно-правової експертизи. Порядок проведення такої експертизи визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» передбачено, що в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування визначається уповноважена особа (координатор) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.Виконання обов'язків уповноваженої особи (координатора) покладається на одного із заступників міністра, заступника керівника іншого органу виконавчої влади.

Гендерно-правова експертиза проводиться:

Міністерством юстиції України щодо законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших актів законодавства;

структурними підрозділами апарату та територіальними органами Міністерства юстиції України щодо нормативно-правових актів міністерств інших органів виконавчої влади, акти яких підлягають державній реєстрації (здійснюється під час такої реєстрації);

розробником проектів актів та Міністерством юстиції України щодо проектів нормативно-правових актів (під час проведення правової експертизи).

За ініціативою фізичних, юридичних осіб та громадських об’єднань може проводитися громадська гендерно-правова експертиза проектів нормативно-правових актів.

Результати гендерно-правової експертизи відображаються у відповідних висновках та враховуються суб’єктом видання нормативно-правових актів (висновок гендерно-правової експертизи є обов'язковою складовою переліку документів, що подаються разом з проектом нормативно-правового акта до розглядукерівнику).

Таким чином, нормативно-правові акти органів виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні розроблятися з обов’язковим урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків з метою досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Відділ державної реєстрації нормативно-правових актів

управління державної реєстрації нормативно-правових актів,

правової роботи та правової освіти Головного територіального

             управління юстиції у Донецькій області

Спрощена процедура оформлення нерухомості, збудованої до 05 серпня 1992 року

Трапляються непоодинокі випадки, коли особа впродовж тривалого часу користується об’єктом нерухомого майна, не замислюючись про необхідність його належного оформлення, вважаючи себе законним власником. Проте, звернувшись до будь-яких офіційних органів для призначення субсидії, отримання дозволу на будівництво, оформлення спадщини, тощо, стикається з низкою труднощів через відсутність його державної реєстрації.

Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ганна Пилипенко розповість про спрощений механізм державної реєстрації об’єктів нерухомості, фактично збудованих до 05.08.1992 року, проте не зареєстрованих відповідно до вимог законодавства.

Норми діючого законодавства у сфері державної реєстрації прав дозволяють оформити право власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них шляхом звернення до органу реєстрації з наступними документами:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти нерухомості документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, також вважається рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Через застосування різноманітних норм законодавства у різні проміжки часу та наявність у громадян неоднорідних документів на здавна збудовану нерухомість, держава розробила декілька дієвих шляхів для їх узаконення, тим самим надаючи населенню змогу оформити нерухомість в залежності від наявних у них документів.

Так, на заміну вищезазначених документів можуть бути подані:

         1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна з зазначенням дати закінчення будівництва до 05 серпня 1992 року, що виготовлений на підставі обстеження нерухомості.

Відсутність останньої у вищезазначеному документі свідчить про необхідність проведення нових інвентаризаційних робіт для її встановлення.

                  2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

 Цей документ не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності  на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Отже, завдяки спрощеному механізму державної реєстрації, пересічні  громадяни набувають реальну можливість безперешкодно зареєструвати здавна збудовану нерухомість без зайвих витрат, пов’язаних з узгодженням проектної документації.

Більш детальну консультацію з питань державної реєстрації можна отримати за телефоном: (06264) 42481.

Юстиція відкрита для людей.

Соціальні гарантії, встановлені Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік»

Реалізація у 2019 році більшості соціальних гарантій і пільг, передбачених  для жителів нашої держави, залежить від норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Нормами цього Закону встановлені розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на черговий рік, що, у свою чергу, впливають на розмір заробітної плати, яку ми отримуємо, і на розмір державної допомоги, яку отримують пільгові категорії громадян. України.

Важливим аспектом Державного бюджету для населення стало збільшення мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна платаце законодавчо встановлений розмір заробітної плати за звичайну, некваліфіковану працю, нижче якої не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, почасову норму праці. До мінімальної заробітної плати не включаються надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

З 1 січня 2019 року мінімальну заробітну плату встановлено у сумі 4173 гривні (у місячному розмірі) або 25,13 гривень (у погодинному розмірі).

Прожитковий мінімум в Україні передбачається підвищувати три рази на рік – з 1 січня, 1 липня та 1 грудня 2019 року.

Прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Розмір прожиткового мінімуму встановлюється щорічно, визначається нормативним шляхом у розрахунку на один місяць на одну особу.

Окремо розраховується розмір прожиткового мінімуму для тих, хто відноситься до основних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років, дітей віком від 6 до 18 років, для працездатних осіб, для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум на особу в розрахунку на місяць у 2019 році складає: з 1 січня – 1853 гривні, з 1 липня – 1936 гривень, з 1 грудня – 2027 гривень;

Для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1626 гривень,  з 1 липня – 1699 гривень, з 1 грудня – 1779 гривень;

Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2218 гривень;

Для працездатних осіб: з 1 січня – 2019 року – 1921 гривня, з 1 липня – 2007 гривень, з 1 грудня – 2102 гривня;

Для осіб які втратили працездатність: з 1 січня – 1497 гривень, з 1липня – 1546 гривні, з 1 грудня – 1638 гривень.

Від прожиткового мінімуму залежать розміри більшості видів державної допомоги сім’ям з дітьми.

Якщо жінка не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (наприклад, не працює), то допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами їй будуть виплачувати за правилами Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Розмір такої допомоги становитиме 100% середньомісячного доходу, якщо такий дохід жінка отримує у вигляді стипендії або допомоги по безробіттю. Але, в будь-якому випадку, розмір допомоги буде не менше 25% встановленого прожиткового мінімуму для працездатної особи (25% від 1921 гривні дорівнює 480,25 гривням).

Від розміру прожиткового мінімуму залежить розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою. Зазначена допомога надається у розмірі, становить два прожиткових мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо дитина старше 6 років, то її опікун у 2019 році буде отримувати державну допомогу у розмірі 4054 гривні, якщо дитина віком до 6 років – розмір допомоги становитиме 3252 гривні. Одержувачу такої допомоги необхідно врахувати, що в разі, якщо на дитину виплачується пенсія у випадку втрати годувальника, аліменти, стипендія, - розмір державної допомоги буде зменшений на суму цих виплат.

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років. Розмір такої допомоги встановлений Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» і також залежить від розміру прожиткового мінімуму. Інвалідам з дитинства I групи державна соціальна допомога призначається у розмірі 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – з 1 січня 2019 року 1497 гривень, інвалідам з дитинства II групи – 80 %, інвалідам з дитинства III групи – 60% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Діти-інваліди віком до 18 років мають отримувати державну допомогу, розмір якої дорівнює 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасова державна допомога передбачена для дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або місце проживання яких невідоме. Розмір такої допомоги обчислюється як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Одинокі матері – категорія осіб, допомога яким залежить від прожиткового мінімуму. Розмір допомоги встановлено статтею 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Щоб визначити розмір допомоги, на яку може розраховувати одинока мати, необхідно від 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відрахувати середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Ця різниця буде розміром державної допомоги.

У 2019 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму становить для працездатних осіб 21% від прожиткового мінімуму (389 гривень), для дітей – 85% від прожиткового мінімуму (1382 гривні для дітей до 6 років та 1722 гривні для дітей від 6 до 18 років).

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня, пане Міністре. Через місяць чекаємо з дружиною на первістка, хочемо дізнатися як отримати свідоцтво про народження та зареєструвати місце проживання дитини?

Іван Самойлов

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі ДРАЦС за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження дитини (усною або письмовою) подається:

·паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;

·документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

·паспорти батьків або одного з них;

·документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері);

·за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

Мін’юст створив умови для максимального спрощеннядоступу громадян до адміністративних послуг. Найпопулярнішою послугою була і залишається видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологових будинках. У 2018 роцібатьки понад 162 тисяч немовлят скористалися цією послугою.

Інформація про заклади охорони здоровя, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua.

Як зареєструвати місце проживання новонародженої дитини?

Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження. Дитина віком до 10 років може бути зареєстрована за адресою лише одного з батьків.При цьому, згода власника або інших осіб, які проживають на цій житлової площі, не потрібна.

Де здійснюється реєстрація місця проживання?

Реєстрація місця проживання здійснюється органами місцевого самоврядування або у «Центрі надання адміністративних послуг».

За бажанням батьків документи можуть бути подані органам ДРАЦС під час проведення державної реєстрації народження дитини.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини також може здійснюватися на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

Які документи потрібні?

·письмова заява встановленої форми;

·свідоцтво про народження дитини (оригінал і копія);

·паспорт того з батьків, за яким визначено місце реєстрації дитини (оригінал і копія);

·квитанція про сплату адміністративного збору.

Де отримати документи?

Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу ДРАЦС або до органів соціального захисту населення, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу ДРАЦС або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі надання адміністративних послуг, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка в даних про новонароджену дитину.

Кудизвертатисязабільшдетальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишилисьпитання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центрусистемибезоплатноїправовоїдопомоги за номером 0 (800) 213103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро наданнябезоплатноїправовоїдопомоги по всійкраїніви можете отриматиюридичнуконсультацію та правовийзахист.

Консультує Міністр юстиції

Пане Міністре! Я мати-одиначка, виховую двох малолітніх дітей. Працюю на 0,5 ставки у маленькому підприємстві. Отримую мінімальну заробітну плату. Більше доходів немає. Скажіть будь ласка, чи маю я право на податкову пільгу? Дякую!

Ірина Комаровська

Що таке податкова соціальна пільга (ПСП)?

Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України, це право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Хто має право отримати ПСП?

Працівники, які отримують зарплату до 2690 грн., мають право на зменшення оподаткованого доходу на 960,50 грн. Право на збільшену податкову соціальну пільгу мають:

- батьки, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (розмір пільги складає 960,50 грн. на кожну дитину);

- одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років;

- особи, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років (для двох останніх категорій розмір пільги складає 1440,75 грн. на кожну дитину).

Для зазначених категорій громадян граничний дохід для отримання пільги також збільшується пропорційно кількості дітей: на 2 дитини - 5380 грн., на 3 дитини - 8070 грн. і т.д.

Як розраховується ПСП?

Загальна податкова соціальна пільга застосовується для будь-якого працівника в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

*З 1 січня 2019 року сума прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1921 грн.

1921 грн х 50% = 960,50 грн.

Крім того,  ПСП застосовується до зарплати, якщо її  розмір  не перевищує суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи, помноженого на 1,4.

1921 грн х 1,4 = 2690 грн.

Які документи потрібно надати роботодавцю щоб отримати ПСП?

Працівник подає роботодавцю заяву за встановленою формою про застосування  пільги.

Додатково до заяви на отримання  збільшеної податкової соціальної пільги подають:

Øодинока   матір,   батько,   вдова,  вдівець  або  опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років:

-копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану;

-копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення  опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник);

-копію свідоцтва  про  шлюб  та  свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);

-копію паспорта.

ØОсоби, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років:  

-копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;

-копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або  піклувальник);

-пенсійне посвідчення  дитини  або  довідку  медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; 

-медичний висновок,  виданий  закладами  МОЗ  в  установленому порядку.

ØОсоби, які мають двоє чи більше дітей віком до 18 років:  

-копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства

-копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник).

До кого ПСП не застосовується?

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

-доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

-заробітної плати, яку працівник отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

-доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Чи можна втратити право на отримання ПСП?

Так, якщо працівник подав заяви про застосування пільги до кількох роботодавців, тоді він втрачає право на отримання пільги за всіма місцями отримання доходу.

Чи можна відновити право на ПСП?

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям  із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення. В свою чергу, роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % від суми цієї недоплати.

Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Як працює антирейдерська програма на Донеччині

Рейдерські захоплення земель сільськогосподарського призначення чи зібраного врожаю, махінації з документами на землю – це жахливі явища, які наразі нерідко трапляються по всій Україні. З метою запобігання подібним випадкам вже понад рік в нашій державі реалізується антирейдерська програма, запроваджена Міністерством юстиції.

Спеціаліст Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Какауліна Ольга інформує, що з метою досягнення поставленої мети на Донеччині працює оперативний штаб реагування на спроби рейдерських захоплень землі чи врожаю у складі представників облдержадміністрації, юстиції, Національної поліції, Держгеокадастру, аграрної асоціації та функціонують мобільні точки доступу до системи безоплатної правової допомоги, що виїжджають до сільської місцевості для надання населенню консультацій.

Протягом минулого року згідно з графіками роботи мобільні групи у складі, зокрема, керівництва Донецької юстиції та Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, здійснили виїзди до 54 населених пунктів, де проконсультували понад 400 громадян. Ось приклади питань, якими цікавилися селяни: порядок оформлення земельної ділянки, складання та розірвання договору оренди землі, способи убезпечення від агрорейдерства, державна реєстрація права власності на землю, прийняття спадщини у вигляді земельного паю та ін.

Одним з головних завдань антирейдерської програми є попередження конфліктних ситуацій, які можуть мати місце при використанні земель сільськогосподарського призначення. Саме тому фахівцями Донецької юстиції активно проводиться роз’яснювальна робота в галузі земельного законодавства, як під час розгляду звернень громадян, суб’єктів господарювання, так і в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту Міністерства юстиції «Я Маю Право!» через місцеві засоби масової інформації.

Принагідно зазначаємо, що з метою отримання роз’яснень з питань державної реєстрації нерухомості та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів до Донецької юстиції можна надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ чи спрямувати листа електронною поштою: [email protected] Для оперативного вирішення ситуацій, пов’язаних з користуванням земельними ділянками та захистом майнових прав, можна звернутися за допомогою до штабу за телефоном «гарячої» лінії Донецької                            юстиції (06264) 42481.

Про виїзди мобільних груп до сільської місцевості, що надають безоплатну правову допомогу, можна дізнатися на офіційному веб-сайті Донецької юстиції http://justice-dn.gov.ua/. Тож уважно слідкуйте за графіком роботи мобільних точок доступу та не упустіть можливість отримати кваліфіковану допомогу від професіоналів у своєму населеному пункті.

Сподіваємося, що завдяки добре організованій роботі по впровадженню антирейдерської програми, жителі Донеччини краще розумітимуться в земельних питаннях та знатимуть, як захистити своє право власності, до кого звернутися за отриманням правової допомоги в оформленні правовстановлюючих документів на земельні ділянки. 

Консультує Міністр юстиції

Вітаю! Після звільнення з роботи мені не виплатили частину коштів, які я заробила. Як мені їх повернути і чи понесе колишній роботодавець за це відповідальність?

Іванна Рокитянська

В Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.  Стягнення боргів із заробітної плати на користь працівників є одним із ключових завдань Міністерства юстиції України.

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

Законодавством встановлений обов’язок роботодавця провести повний розрахунок з працівником в день його звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

У разі наявності спору між роботодавцем та працівником про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен виплатити не оспорювану суму.   

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату в позасудовому та у судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Якщо працівник  самостійно не врегулював розбіжності у переговорах з роботодавцем,  трудовий спір підлягає розгляду комісією по трудових спорах (у разі її створення). Строк звернення працівника із заявою до комісії  не обмежений. Комісія розглядає  спір у 10-денний строк з дня подання заяви.

Спориповинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати  третя особа,  в тому числі адвокат.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у  3-денний строк.  

Який  порядок виконання рішення комісії по трудових спорах?

У разі невиконання роботодавцем рішення комісії по трудових спорах працівникові цією ж комісією видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. Однак, посвідчення не видається, якщо працівник чи роботодавець звернувся із заявою до суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше  3 місячного строку до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, виконавець виконує рішення комісії у примусовому порядку.

Як  звернутися до суду, якщо у позасудовому порядку владнати питання не вдалось?

Для стягнення заборгованості по заробітній  платі працівник може звернутися до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежений.

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

  • перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
  • підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження та у разі її задоволення видає судовий наказ.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання (п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу)  судовий наказ набирає законної сили.

Як виконується рішення про стягнення заробітної плати?

Після набрання судовим наказом законної сили стягувачу необхідно подати його до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для здійснення примусового виконання.

Що зробив Мін’юст для вирішення питання невиплати заборгованої ЗП?

Активізував роботу системи виконання судових рішень. У 2018 році ми розпочали масштабну інформаційну кампанію по стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

В рамках кампанії було створено публічний електронний реєстр підприємств-боржників із виплати заробітної плати: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, де кожен охочий зможе перевірити чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам.  

Крім того, Мін'юст запустив в усіх регіонах штаби з контролю виконання рішень про стягнення заборгованості. У найбільш проблемних областях розпочали роботу окремі мобільні групи. У кожному регіоні створено #ДошкуГаньби злісних неплатників заробітної плати.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію ГТУЮ у Донецькі області?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313
Контактний телефон: (06264) 4-23-60,
Електронна адреса: [email protected]

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня, пане Міністре! Перебуваючи за кордоном під час новорічних свят, зі мною трапилася неприємна історія - в мене викрали закордонний паспорт. Згодом все відновила, але я дуже перенервувала, тому що не знала, що робити та куди звертатися. Розкажіть, будь ласка, як правильно діяти в такому випадку?  

Людмила Поліщук

Згідно з чинним законодавством паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу та  підтверджує громадянство України. На жаль, втрата паспорту чи інших документів за кордоном неприємна ситуація, але не потрібно панікувати.

Що потрібно зробити у разі втрати паспорту за кордоном?

Перш за все необхідно знайти найближче відділення поліції та написати заяву про втрату паспорту.

Якщо ви не розумієте м