До рейтингу TIMES HIGHER EDUCATION 2027 увійшли 25 українських університетів

Британська агенція Times Higher Education оприлюднила результати World University Rankings 2027 — одного з трьох найвпливовіших рейтингів вишів світу. Цьогорічне видання стало рекордним за охопленням: загалом ранжували 2 297 закладів вищої освіти, що на 4% більше за торішні 2 191, а кількість країн і територій зросла до 118 порівняно зі 115 роком раніше. Україна в цьому списку також показала найкращий результат за всю історію участі: до рейтингу Times Higher Education 2027 увійшли 25 українських університетів. Для порівняння — торік таких закладів було 22, і це вже тоді назвали найкращим результатом України за весь час участі в рейтингу, а ще два роки тому рекордом вважали 17 українських вишів. Тобто за три роки кількість українських учасників рейтингу зросла майже півтора раза — і це попри повномасштабну війну. Історія За методологією THE, діяльність університетів оцінюють за 18 показниками ефективності, згрупованими у п'ять напрямів: освітня діяльність, дослідницьке середовище, якість досліджень, співпраця з промисловістю та міжнародна відкритість.

ДВА ЛІДЕРИ В ОДНІЙ ГРУПІ

Найвищу позицію серед українських закладів цього року поділили одразу два виші — Сумський державний університет і Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського. Обидва, за даними офіційних профілів на сайті Times Higher Education, увійшли до групи 1201–1400 у світовому рейтингу. Інтернеті телекомунікація Сумський державний університет — публічний заклад у Сумах, що спеціалізується на природничих і технічних дисциплінах; за радянських часів був частиною Харківського політехнічного інституту, а 1990 року на його основі заснували Сумський інститут фізики і технологій, який через три роки перейменували на Сумський державний університет. Тернопільський медичний університет імені Горбачевського веде історію від Тернопільського медичного інституту, заснованого у квітні 1957 року; 1992-го заклад назвали на честь українського вченого Івана Горбачевського, 1997-го він здобув статус академії, а 2019-го — національного університету. Сьогодні тут навчається понад 7 тисяч студентів, включно з великою кількістю іноземців майже із 60 країн.

ДРУГА ЧЕТВІРКА: КИЇВ, ДНІПРО, ЛЬВІВ І ХАРКІВ

Одразу чотири університети — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Дніпровська політехніка, Львівська політехніка та Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — за даними офіційних сторінок рейтингу THE, потрапили до сусідньої групи 1801–2000. КНУ імені Шевченка — закладено 1834 року в Києві як Імператорський університет Святого Володимира; це третій за віком університет країни, перейменований 1939-го на честь Тараса Шевченка. Історія Львівська політехніка — найстаріший технічний університет України, заснований 1816 року, де навчається близько 30 тисяч студентів, що робить його одним із найбільших політехнічних вишів країни. Харківський університет імені Каразіна — заснований 1804 року зусиллями Василя Каразіна, другий за віком та найстаріший серед тих, що діють безперервно, виш сучасної України. Його унікальність і в тому, що це один із найкращих закладів вищої освіти країни зі всесвітньовідомими науковими школами, і єдиний український університет, серед вихованців якого — три нобелівські лауреати. Дніпровська політехніка заснована 1899 року як гірничий інститут, 1993-го стала Державною гірничою академією України, а 2017-го відмовилась від «гірничої» назви, перетворившись на Національний технічний університет «Дніпровська політехніка». За даними пресслужби вишу, цьогоріч університет посів одне з п'яти найвищих місць серед українських закладів і став першим серед вишів Дніпропетровської області, покращивши експертні оцінки одразу за чотирма напрямами — якістю викладання, розвитком дослідницького середовища, співпрацею з індустрією та міжнародною взаємодією. Історія [[read_also:1259318]] Показово, що серед лідерів рейтингу — виші прифронтових міст. Харківські Каразінський університет і Сумський державний університет продовжують наукову та освітню діяльність за лічені десятки кілометрів від лінії фронту, що не завадило їм увійти до числа найкраще оцінених закладів країни. Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, коментуючи зростання представництва України в подібних рейтингах, визнає: збільшення кількості українських вишів у рейтингу Times Higher Education навіть в умовах повномасштабної війни — безумовно позитивний результат, водночас порівняння з провідними університетами світу показує, що українські заклади вищої освіти все ще суттєво відстають за ключовими показниками — передусім якістю наукових досліджень, розвитком дослідницького середовища, рівнем міжнародної співпраці та обсягами фінансування науки. Історія У глобальному заліку 2027 року азійські університети відновили рух угору турнірної таблиці після короткої паузи минулого року, що натякає на можливу зміну усталеного світового порядку, хоча Велика Британія і США й надалі домінують у топ-10 — зокрема Прінстонський і Стенфордський університети цього разу розділили третє місце.

ХТО ЩЕ ПОТРАПИВ ДО РЕЙТИНГУ

Решту українських закладів розподілили по нижчих групах рейтингу — переважно за межею 2000-ї позиції. Серед них:

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Львівський національний університет імені Івана Франка

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Харківський національний університет радіоелектроніки

Київський національний університет будівництва та архітектури

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут»

Державний університет «Київський авіаційний інститут» (Національний авіаційний університет) Український державний університет науки і технологій