17:59, 21 листопада 2018 р.
Надійне джерело
Мораторій на перевірку бізнесу завершується: від тотального лагерного шмону, до європейських стандартів контролю від тиску до нагляду
Про планові і позапланові інспекції, групи ризику, про все, що важливо знати підприємцям про реформу державного контролю говоримо з головою Державної служби, Державної регуляторної служби, даруйте будь ласка, Ксенією Ляпіною. Доброго вечора.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Доброго вечора.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Раді вас бачити на Дніпропетровщині. Та ще в студії "Грані". Це така можливість, така нагода поспілкуватися з очільницею такої служби, яка завжди стоїть на захисті тих, хто сьогодні чи не найбільше надає робочих місць. Насправді це дійсно так.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Власне, найбільше, тому що головним грацедавцем в Україні є приватний бізнес.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Саме бізнес. Дивіться, я розумію, що у вас щодня зустрічі. Щодня зустрічі в різних регіонах з бізнесом різного ґатунку, різних сфер і різних галузей. Я хочу, щоб ви поділилися з нами своїм невеличким, напевне, аналізом. Все ж ви знаєте в якій сфері, можливо галузі, сьогодні бізнес більш відповідальніший? Де бізнес намагається маніпулювати навіть за запитаннями ви це відчуваєте, а де навпаки, влада намагається маніпулювати бізнесом? В якій сфері сьогодні?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Бачите, в аналізі ми зразу маємо визнати, що однорідність такого поняття, як бізнес і однорідність такого поняття, як влада виводять нас за межі аналізу. І влада різна, і бізнес різний. Не можна сказати, що зараз є якісь сфери діяльності, в яких бізнес чесніший чи бізнес навпаки гірший. Це скоріше залежить від внутрішніх і зовнішніх обставин. Так само і з владою. Не можна сказати, що от орган зовсім зіпсований, чи орган просто янгол. Ні, в кожному органі працюють люди, і ці люди часто вчиняють далеко від правил поведінки і правил діяльності свого органу.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Законів.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Тому, власне, треба створювати механізми противаг. Тобто є повноваження і права органу, є права на захист бізнесу. Лише в такому дискутивному порядку, в пошуку якихось взаємо…
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Поваги?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Взаємоповаги, взаємних важелів, взаємних зусиль, як зробити взагалі безпечнішою і стабільнішою ситуацію. От в такому напрямку тільки можна рухатися.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Де ці важелі, от співвідношення розуміння, поваги в областях? Якщо не брати сфери галузі, а області України, в якій області, от на ваш погляд, сьогодні найбільше є порозуміння між бізнесом і владою? Де бізнес намагається не маніпулювати, і влада намагається не маніпулювати бізнесом?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Я б сказала так, що тут теж обласний підхід не працює. Я б розділила скоріше міста великі, міста середні і маленькі об'єднання територіальних громад або селища. Відносини будуються по-різному. В містах великих більше об'єктивізація підходу, менше персональних зв'язків. Чим менший юніт, чим меншого розміру громада, тим більше персональних зв'язків, тим більша залежність. Тобто там починає працювати фактор: бізнес каже, нам тут жити, ми не можемо поскаржитися, хоча нам дуже погано. А орган каже: вам тут жити, я вас тут всіх побудую, я не просто орган, я тут цар і Бог. Хоча цей орган може бути підпорядкований міністерству і так далі.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: І що в нових громадах таке є зараз?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Ні, в об'єднаних громадах зараз поки що цього не спостерігається. Ми маємо надію, що це пережитки минулого і не буде спостерігатися. Але мати противаги проти такого способу теж потрібно. От, власне, закон про нагляд і контроль - це якраз і є противагою. Тобто кожен спеціальний закон, чи то про екологічний контроль, чи про контроль санітарний, чи про контроль пожежної безпеки визначає, що обов'язок бізнесу, повноваження органу. І тільки закон про державний нагляд, контроль, як такий узагальнюючий, визначає права бізнесу і обов'язки органу. Відчуваєте різницю? От тут є противага. Тому так важливо, щоб ми шукали цю противагу і знаходили цей зважений підхід.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Я дуже вірю, що такий зважений підхід, все ж таки, є на Дніпропетровщині. Ви часто зустрічаєтеся з підприємцями, владою Дніпропетровщини. Що можете сказати, от з кожною зустріччю, чи є це більш порозуміння, взаємоповага?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Я б сформулювала це наступним чином. Бізнес Дніпропетровщини завжди був достатньо активний. Тут завжди було багато об'єднань підприємців, вони прагнули до саморегулювання, прагнули до якоїсь організації. А чим активніші такі об'єднання, тим вони краще виховують, вибачте за такий вираз, органи державної влади. Тому що не можна поводитися і виходити за межі, коли напроти тебе стоять активні підприємці, які знають свої права і знають закон. Тому, власне, і формується більше порозуміння. Тому формується цей самий баланс інтересів. І сьогодні так само була, даже мені приємно відзначити, дуже професійна бесіда. Тобто прийшли підприємці підготовлені. Вони не говорили: о, а ми не знали, ми не читали. Вони навпаки, вони задавали суто професійні питання: коли і як в нюансах закону, хто може, хто не може користатися тою чи іншою нормою? Тобто я була просто приємно вражена рівнем ознайомленням своїми правами. Я розумію, що це безумовно не всюди так, тобто це все ж таки прийшов бізнес в основному самого Дніпропетровська. Були, правда, представники із інших міст Дніпропетровщини. Більш організований бізнес, в тому сенсі, що це вже об'єднання підприємців, узагальнена думка, але рівень підготовки я відзначаю високий. А значить є всі шанси, щоб безкорупційно, без тиску відбувалися всі заходи нагляду, контролю. І, власне, щоб вони не заважали бізнесу.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Скажіть, будь ласка, тільки відверто скажіть, підприємці Дніпропетровщини на інспекції яких органів скаржаться найчастіше? Тільки відверто.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: От сьогодні це було. Скажемо, влучено скаржилися саме на екологічну інспекцію. Ми попросили, щоб вони узагальнили свої скарги. Ми проведемо відповідні контрольні заходи, встановимо, наскільки це об'єктивно, що саме порушується? Будемо розбиратися. Але сьогодні, просто я саме, пролунала на сьогоднішній зустрічі.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Це сьогоднішня зустріч. А раніше?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Є різні інші скарги. Тобто були дуже багато скарг на пожежників в попередні роки. Але зараз ситуація виправилася, покращилася. Вони, ДСНС в частині пожежної безпеки провели відповідні реформаторські заходи, ухвалили зрозумілі, прозорі, уніфіковані акти. Ухвалили групи ризику, визначення.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Ми про них сьогодні обов'язково поговоримо.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: І стало, в принципі, значно менше скарг від бізнесу. Тобто можна, якщо хоче орган, якщо має політичну силу. Якщо має об'єктивний підхід, то можна вибудовувати справедливий нагляд-контроль.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Ми сьогодні якраз і хочемо поговорити про справедливий нагляд-контроль. Тобто від тиску до просто нагляду, і напевне, більше допомоги у розвитку, все ж таки, підприємництва в цілому по Україні. Я хочу сьогодні, щоб ми поговорили про саме захист прав підприємців і повноваження, будемо так говорити, Державної регуляторної служби. Отже, я не буду багато говорити про те, що є чимало от таких моментів, про які важливо сьогодні знати всім без виключення. І в тому числі підприємців, і інспекційним органам. Мораторій на перевірку бізнесу завершується. Відтепер в інспекційних органах формують свою роботу на прозорості, на ефективності, і, звичайно, підтримці всіх таких моментів ризику, які можуть бути. Коли, кого і як можуть перевіряти - про це ми сьогодні поговоримо. Що ж потрібно знати взагалі підприємцям про систему, державну систему, реформу державної регуляторної політики?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Ні, державного нагляду.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Нагляду, будемо так говорити.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Сформулюємо її вужче. По-перше, це як ви вже відмітили, ризико-орієнтований підхід. По новому формуються підходи до груп ризику. Вони враховують не тільки об'єктивну сторону, скажемо, вид діяльності.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Давайте скажемо, що таке групи ризику?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Групи ризику. Наприклад, вид діяльності: виробництво лакофарбових виробів. Що там є? Там є робота з небезпечними речовинами, там є висока пожежна небезпека. І там є санітарні ризики щодо праці, там людина може потрапити в ситуацію, коли вона контактує з небезпечними речовинами. Це все групи ризику. Вони на такому виробництві об'єктивно високі. Але якщо раніше таке підприємство не мало шансу знизити групу ризику, воно завжди було, відносилося до високої групи ризику, тому що об'єктивна складова така. Да, хімічні речовини небезпечнішими не стануть.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Від цього нікуди не дінешся. Люди розуміють, на що вони ідуть.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Але на новому етапі ми враховуємо як би суб'єктивну складову. А саме - саме підприємство вчиняє організаційних заходів, щоб управляти ризиками? Якісь найновіші системи пожежогасіння чи попередження пожежі. Якісь сучасні методи роботи з персоналом, сучасні захисні якісь засоби. І так далі.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Тобто, чи дбає підприємство про своїх співробітників?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Не просто про співробітників. Це називається "Наукові умови управління ризиками". Не тільки про співробітників. Про довкілля, і про мешканців, які живуть навколо. Просто зменшуючи свої ризики, підприємство інвестує кошти в різні засоби зменшення ризиків. І таке підприємство за новою методологією має шанс перейти в іншу групу ризиків. В менші ризики. Тобто держава визнає тоді, що да, вони вчинили необхідні дії для того, щоб довести, що вони проходять контроль без порушень, що вони вкладають гроші в сучасні системи, управляють ризиками самі. Отже, державі немає що робити і там повторно і по третє перевіряти їх з точки зору їх ризикованості. Вони і самі навчилися управляти ризиками. Таке підприємство зменшує свою групу ризиків. Якщо підприємство навіть з менш ризикованим видом діяльності, наприклад, якийсь цех швейний, проходить контрольний захід і виявляється, що не проведено інструктаж, що в ньому його працівниці не знають, як правильно працювати з обладнанням, що є, наприклад, якісь нещасні випадки за вини власне роботодавця. Хоча такі підприємства відносяться за об'єктивною складовою до середньої групи ризику, в результаті своєї недбалості вони б потрапляли в високу групу ризику, і щільність контролю зразу була б вища. Відчуваєте, яка різниця?
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Звісно, так.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Якщо раніше враховувалась тільки об'єктивна сторона, яка не залежить від управління, то тепер, власне, в групах ризику враховується саме якість управління. Для чого це зроблено? Щоб сам бізнес був мотивований управляти своїми ризиками, відчував, що від цього він має користь. Не просто почет и уважение. Користь. Свою фінансову користь. В нього стабільніший стан, менше його перевіряють, більше йому довіряють контрагенти, тому що він стабільно працює. Тобто відчуйте. Це якраз превенція порушень. Тобто сам бізнес стає фінансово зацікавлений в своєму управлінні ризиками.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: До речі, співробітники це відчувають?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Безумовно, співробітники відчувають. Від цього виграють, тому що вони отримують менш ризикове працевлаштування. Тобто менше можливих травм, менше якихось там захворювань професійних. Все це, безумовно, відображається зокрема і на співробітниках.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Ми підійшли до важливого питання, як же визначаються суб'єкти господарювання, яких перевірятимуть?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Як я вже сказала: спершу групи ризику. І кожне підприємство, в залежності від об'єктивної і суб'єктивної складової розподіляється по групам ризику. Групи ризику високі, перевіряються не рідше, ніж один раз на два роки. Потім іде один раз на три роки середня група ризику, і один раз на 5 років низька група ризику. От, власне, розподіливши всі наявні суб'єкти, які є в пріоритеті щодо контролю по групам ризику, от кожна інспекція запропонувала свій план контролю над 2018 рік. До 15 листопада запропоновано проект комплексного плану. Це коли, наприклад, пожежна, Держпродспоживслужба по санітарному контролю. Наприклад, якщо це стосується харчових продуктів, то там, наприклад, по контролю за якістю і безпечністю харчових продуктів хочуть пройти разом комплексно перевірити підприємство. Це називається комплексний контроль. Він зараз до 15 листопада був оприлюднений проект комплексного плану. Він коригувався до 15 листопада. 15 листопада він затверджується. Після цього цей комплексний план уже…
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Комплексний план перевірок на 2019 рік.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: План комплексних перевірок.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Я хочу побільше залучити наших телеглядачів, в основному підприємців, щоб вони частіше заходили і на сайт Державної регуляторної служби, тому що там чимало важливої інформації з'являється щодня. Дуже цікаво, про що цікавиться бізнес, скажімо, образно кажучи, Івано-Франківщини, зустрічаючись з вами? Чим цікавиться бізнес Сумщини, зустрічаючись з вами? Різних сфер? Які питання піднімають? Вони там можуть знайти відповіді на ті запитання, які їх, напевне, турбують? Це перше. Друге, є новий портал, я так розумію, в Державної регуляторної служби. Це інспекційний портал. Він зараз працює, наскільки я розумію, в тестовому режимі.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Так.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Ось він. Яку інформацію на цьому інспекційному порталі можна знайти?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: По-перше, я звертаю увагу, що портал inspections.gov.ua , це не тільки наш Державної регуляторної служби, це взагалі портал уряду і держави Україна. Тобто це не просто тільки якийсь вузький службовий портал. Він доступний абсолютно всім громадянам. Яка інформація на ньому вже розміщена стовідсотково? Це вся інформація щодо планового контролю. Всі плани комплексної перевірки на 2018 рік, і до 15 грудня будуть затверджені всі індивідуальні плани. Крім комплексного плану ще кожен орган нагляду і контролю - їх 33 на сьогодні - можуть і скоріше за все затвердять свої індивідуальні. Вони теж всі будуть на порталі. Іншими словами, плановий контроль з 1 січня 2019 року, якщо він не передбачений і не відображений на порталі, він буде незаконним. Тільки те, що передбачено і вказано на цьому порталі, вважається законною плановою перевіркою. Тобто на це підприємцям треба обов'язково звернути увагу. Це стосується планових перевірок.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Тобто те, з чого ми власне розпочинали, мораторій завершується і відтепер підприємці знатимуть хто і коли, і чому перевірятиме те чи інше підприємство?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Я б точніше сформулювала.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Давайте.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Тому що насправді в 2018 році плани теж були всі розміщені. Тобто незважаючи на те, що був мораторій, я звертаю увагу, що він діяв дуже частково, переважна більшість органів, з якою найчастіше зустрічаються підприємці, вона не була під мораторієм. Наприклад, та сама Служба зайнятості, вибачте, Служба праці. Та сама Держпроспоживслужба. Вони не були під мораторієм. Їх планові перевірки були відображені на порталі. Вони теж їх проводили і підприємці могли з цим ознайомитися. Тобто планові перевірки і знайомство з ними, як би вже не нове. Але, я постійно зустрічаюсь з тим, що підприємці все ще не знають про те, де вони можуть подивитися, як вони можуть дізнатися. Це, я думаю, що пройде ще багато років, що кожен підприємець буде знати назву цього порталу. Але ми давайте спільно докладемо всіх зусиль, щоб підприємці дізналися, куди дивитися.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Ми показуємо уже другий раз. Показуємо, як насправді формується список планових перевірок. Є наразі цей список планових перевірок на 2019 рік. Це планових. Ще буде до 15 грудня такий же список індивідуальних перевірок. Заходите на портал "інспекційний" і знаходите там. Там уже кілька тисяч підприємств внесені до плану.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Там сотні тисяч підприємств.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Сотні тисяч підприємств внесені в план.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: В десятки тисяч комплексний план, і ще десятки тисяч будуть в індивідуальних планах. Тобто це більше сотні тисяч перевірок тільки планових. Звертаю увагу підприємців, для чого ще їм потрібен цей портал? На цьому порталі з 1 січня 2019 року будуть відображатися процес і результати проведення не тільки планових, а і позапланових перевірок. Це великий головний біль підприємців, бо крім планових існують позапланові. Наприклад, за скаргою споживача, чи, наприклад, одною з законних підстав може бути розпорядження Кабінету міністрів про проведення певних цільових перевірок. Наприклад, як це було по пожежній безпеці з торговими центрами. Було розпорядження, відповідно служба пішла перевіряти.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Перевірка тих же перевізників маршруток?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Перевірка, наприклад, перевізників і так далі. Тобто це може бути не планова а позапланова перевірка на певних підставах. Як тільки ця перевірка розпочинається, інформація про неї має потрапити на цей портал. Принаймні, як мінімум ви дізнаєтеся, що перевірка щодо вашого підприємства розпочалася. Бо в нас, нажаль, бували такі випадки, особливо це порядку ще багато в чому не мали, і, наприклад, адреси дуже часто розходяться. Тобто контрольний орган прийшов на одну адресу, бізнес знаходиться зовсім за іншою адресою.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Юридична адреса, фактична, так.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: А виходить, що перевірка вже почалася, а бізнес нічого про це ще і не дізнався. Так не може бути. Якраз портал може бути запобіжником. Відслідковуйте по своєму коду ЄДПО, що у вас відбувається, чи не розпочалися проти вас якісь перевірки, а ви про них не знаєте. Тобто ця інформація є.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Більше того, я так розумію, коли розпочинається перевірка і після того, як перевірка завершується, одразу має бути інформація про результати цієї перевірки?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Не просто результати, а і дата закінчення, і складений відповідний документ, який буде складено. Акт, може там приписка усунення порушень, може бути штрафні санкції. Це залежить від того, чим закінчилася перевірка. Або акт, який відобразить відсутність суттєвих порушень, це теж. Всім щиро бажаю, щоб в наступному році у вас були якраз акти про відсутність порушень. Тим не менше, чимось перевірка має завершитися. І от, власне, як би фіксація кінця перевірки, фіксація цього документу - все це з'явиться на порталі. Це теж важливо. Для самого бізнесу, щоб контролювати не порушення процедури, а отже не порушення їх прав. Для зовнішнього світу, я маю на увазі не для самого бізнесу, а для громадськості, для контрагентів цього бізнесу, це інформація фактично про надійність бізнесу.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Чи можна співпрацювати, чи ні?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Да. Тобто, наприклад, укладаючи договірні відносини ви будете мати можливість перевірити, а як ваш контрагент взагалі надійний, чи немає там проблем з порушенням, чи не може бути, що його закриють і він не виконає взяті на себе зобов'язання? І так далі, і так далі. Тобто якусь базову інформацію про надійність свого контрагента ви зможете дізнатися. А через кілька років це вже буде настільки серйозна повна база, що це фактично має підвищити надійність взаємовідносин, бізнес to бізнес. Не тільки влада to бізнес. Я вже не кажу про громадські об'єднання. Вони можуть дізнатися з цього порталу все, що їх цікавить. Там, ви екологи, ви цікавитесь перевіркою, дотримання наприклад, я не знаю, безпечності водних ресурсів. Ви можете знайти по цьому виду контролю, по відповідній екологічній інспекції всі перевірки, які вони проводили. Ви дізнаєтеся їх результати. Ви будете вже аналізувати не інформаційну інформацію, що все пропало чи згоріло, а вже дуже конкретну інформацію про те, що насправді відбувається. Тобто це портал, я б сказала так, портал об'єктивних даних. За ним можна буде робити всі висновки.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Дивіться, в цьому порталі є інформація про комплексні перевірки, і індивідуальні перевірки. Але якщо, наприклад, поступила скарга на те чи інше підприємство з якихось причин уже після 15 грудня, це підприємство буде в цьому порталі?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Дивіться, я ще раз повторюю, чітко розрізняючи, планові і позапланові. Тут планові до 15 грудня всі будуть, не перевірки а планування їх проведення. А от позапланові, наприклад з'явилася скарга, да, вони будуть з'являтися на цьому порталі в момент початку перевірки. Тобто бізнес не зможе дізнатися, що проти нього планують позапланову перевірку. Планувати позапланову перевірку неможливо, тому позапланова буде з'являтися в момент її початку.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Але вона буде відображена тут?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Але вона буде з'являтися. Більше скажу, практично вся інформація по всіх органах, які мають підпорядковуватися закону про державний нагляд-контроль, тобто мають функції контрольних органів, вона вся має з'являтися на цьому порталі. Тому він називається інтегрований, тому він портал, а не просто якась окрема база даних. Тут все має з'являтися.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: І дивіться, а які ж є механізми у самих підприємців, щоб захиститися під час перевірок, скажімо так?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: От звертаю увагу, крім того, що є портал, з якого можна все оперативно дізнаватися, на сайті кожного органу нагляду-контролю має бути розміщено, а) інформація про формування груп ризиків. Тобто ви там можете переконатися, чому ви внесені до високої групи ризику чи до середньої, і як там ваш рух між цими групами ризику відбувається.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Скажімо так, якщо це Держпродспоживслужба перевіряє, то це має бути розміщено на їх сайті?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Да, на сайті Держпродспоживслужби. Друге - уніфікований акт. Це так званий чек-ліст. Тобто перелік питань і позицій, які, власне, і визначають, що бізнес доволі безпечний, відповідає законним вимогам. Там перелік питань, перелік параметрів з посиланням на нормативні акти. Всі ці нормативні акти мають бути на сайті відповідної служби розміщені. Тобто бізнес може провести, маючи уніфікований акт на сайті, бізнес може заздалегідь провести певну самоперевірку. Просто перевірити, чи ти відповідаєш, чи в тебе є ці документи? Чи в тебе є дозволи, якщо вони вимагаються? Що в тебе взагалі є, що в тебе можуть перевіряти? Безумовно, не треба це робити по всіх інспекціях, тому що, наприклад, з інспекцією ядерного регулювання ви ж ніколи в житті не стикнетесь, чи там інспекція, яка контролює безпеку повітряного руху ви теж ніколи не зіткнетесь, якщо ви не є авіаперевізниками. Тобто є багато спеціальних інспекцій. Але є загальні інспекції, які по праці.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Пожежній безпеці.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Дорога Державна фіскальна служба, пожежа і так далі. Там Держпродспоживслужба.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Санітарна, гігієнічна.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Санітарна в частині заходів прав споживачів. От по цих основних інспекціях ви можете почитати уніфіковані акти і переконатися, що ви спокійні за свій бізнес. Тобто, скажімо так, превенція порушень. Ви можете самі…
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Самозахист, будемо так говорити.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Самоконтроль.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Самоконтроль, так.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Власне, це до речі головна мета держави. Метою держави не є схопити когось за руку, наказати зі всією строгістю. Це якщо вже зовсім не хоче бізнес привести в порядок. Головна мета держави - це допомогти бізнесу стати надійним, стабільним і безпечним для всього навколишнього оточення і для власних працівників. Це головна мета. А це в першу чергу може зробити сам бізнес в процесі самовдосконалення, самоконтролю, в процесі управління своїми процесами, виробничими чи послуг і так далі. І в допомогу, якраз в допомогу йому мають стати якраз ці уніфіковані акти і перелік нормативних актів, яким він має відповідати.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: До речі, а якими повноваженнями, власне, наділена Державна регуляторна служба, будемо так говорити, щодо захисту прав підприємців, в тому числі під час перевірок?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: От як би пам'ятаєте така була пісня: если кто-то, где у нас порой честно жить не хочет? От це з гумором, це якраз функція Державної регуляторної служби. Якщо хтось з інспекцій не хоче чесно жити у відповідності до вимог закону і порушує права самих бізнесів при проведенні перевірки, тоді вступає в силу повноваження Державної регуляторної служби перевірити контролера. Тобто ми перевіряємо не бізнес.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Контроль за контролером.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Бізнес ми не перевіряємо жодним чином. Ми контролюємо тільки самих контролерів.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Інспекцію, яка перевіряє.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: За скаргою бізнесу або за загальною інформацією від бізнесу, що є напруження, порушення з боку інспекції, тому що бізнес дуже часто боїться писати персоніфіковані скарги. Знову той фактор, про який ми з самого початку говорили. Нам тут жити, а ми потім не зможемо в тендерах участь брати, а на нас потім образяться, а нас не будуть любити. Нажаль, ці фактори все ще працюють, тому бізнес іноді трошки боїться скаржитися персоніфіковано. Але він може викласти інформацію про те, з якими порушеннями стикається, особливо добре, якщо б це робила асоціація об'єднання, тому що це вже об'єднана певна інформація. І для нас це буде сигналом, щоб ми поставили такий орган контролю в план перевірки. Ми теж його…
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Тобто ви теж можете перевірити орган контролю, будемо так говорити?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Да. Як планово, так і позапланово. Позапланово по персональній скарзі конкретного бізнесу, який каже, що мене перевіряли такого-то числа, порушені були такі, такі норми закону, такі дії вчинили незаконно, така-то інспекція. Тоді ми виходимо відразу на перевірку до контролюючого органу і перевіряємо тільки викладений факт. А якщо у нас загальна інформація від об'єднань підприємців, ми ставимо в план. Тоді вже перевіряємо всі органи контролю за певний період, і констатуємо факт порушень. Пишемо припис про усунення порушень. А якщо вже порушення орган не усуває, то тоді настає персональна відповідальність конкретних посадових осіб.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Ксенія Михайлівна, скаржиться на контролерів бізнес?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Скаржився і скаржиться на контролерів, персоніфіковано.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Письмово чи усно?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Скаржиться усно. В переважній більшості усно, бояться письмово. Але є і письмові скарги.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Їх стає більше, чи їх, все ж таки, меншає з кожним роком?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Поки що більшає, тому що в нас взагалі довгий час був мораторій. Він же діяв в різних формах, і як би кількість заходів нагляду і контролю була менша, і власне, тиск з боку контролюючих органів значно менше відчувався. Поки що кількість скарг більшає, і я думаю, що в наступному році ще вона може побільшати. Але в майбутньому от за допомогою inspections.gov.ua ми думаємо і плануємо, що буде ладу більше, тому що прозорість стане більша. І багато висновків відносно правомірності дій органу нагляду і контролю ми зможемо робити дистанційно без скарги бізнесу. Ми можемо побачити, наприклад, порушення термінів. Ми можемо побачити, що орган нагляду і контролю виходить за межі повноважень. Це буде відображено в його, в тій інформації, яка фіксується на порталі: початок, закінчення, власне акт про усунення порушень і все-все-все. Ми, аналізуючи документи вже можемо значну частину порушень виловлювати просто на рівні аналізу бази даних. Це ми так мріємо, що воно буде краще і краще працювати.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Будемо сподіватися, що воно так і буде. Скажіть, чому тоді для бізнесу так важливо саме активізація процесу публічного, відкритих публічних даних?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Публічні дані для бізнесу важливі, як в сфері нагляду контролю. Я вже розповіла чому. Тому що це дозволяє і самому бізнесу боротися з порушенням своїх прав, і в той же час це дозволяє бізнесу стати більш надійним контрагентом, тобто про нього можуть дізнатися. Але відкриті дані вичерпуються не тільки інспекційним порталом. Є ще постанова Кабміну, яка фіксує обов'язок всіх органів, зокрема місцевого самоврядування, публікувати відкриті дані щодо регуляторної діяльності. А я нагадаю, це інша діяльність. Нагляд-контроль - це діяльність вже за існуючими нормами, а регуляторна діяльність - це діяльність по створенню нових норм і правил для бізнесу. І що ми спостерігаємо? Якщо на центральному рівні цей процес створення норм і правил нами контролюється, тобто ми, як фільтр працюємо, ми не пропускаємо норми і правила, які містять якісь корупційні ризики, зайві навантаження, виходять за межі повноважень органів і так далі. Тобто ми стараємося очищати нормотворчість органів від зайвих впливів.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Тобто бізнес має наполягати на перевірці діючих норм на місцях?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: А от на місцях ситуація трошки інша. Ви праві, на місцях ми прямого впливу не маємо, але можемо разом з бізнесом, разом з асоціаціями робити спільну справу і наполягати на перегляді багатьох правил, які створилися за останні 27 років, і багато хто з них вже застарів. Тому що те, що в 1990-ті створювалися, воно вже в переважній більшості не відповідає сьогоднішньому законодавству. З 2014 року ми імплементували дуже багато європейських норм і правил. Да, європеїзували певну частину наших…
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Наглядових і регуляторних актів.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: І регуляторних, і наглядових, прав і повноважень. Тобто реформи відбувалися в сфері особливо нормативній активно. Але дуже багато цих реформ не відчуваються на місцях, тому що не імплементовані в місцеву регуляторну базу, не імплементована діяльність дозвільних органів. Тобто багато чого залежить від власне виконання.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: І в цьому напрямку бізнес теж на місцях має бути більша активним?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Я просто можу звернутися тільки з таких проханням до бізнесу. Я не можу бізнес зобов'язати, ніхто в державі не може бізнес зобов'язати. Але як на мене, це просто в інтересах бізнесу активніше брати участь в перегляді регуляторної бази і місцевого самоврядування. Тому що бізнес переважною більшістю, він же не під міністерствами працює, а він працює на певних територіях, на яких є свої правила, які створені Бог знак коли, які містять якісь незрозумілі вимоги.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Десятиріччями не переглядалися.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Десятиріччями не переглядалися і приносять іноді просто пряму шкоду. От тут треба спрямувати теж зусилля.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: І бути активними. Державна регуляторна служба сьогодні пропонує Адміністраціям морських портів України повернутися до розробки спрощеної методики розрахунку портових зборів. А також ініціює розробку цивілізованих процедур екоконтролю в морпортах. Скажіть, будь ласка, що не так нині з діючою? Що це дасть бізнесу?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Що з нині діючою системою встановлення портових зборів? Світовий банк провів дослідження і з'ясував, що в нас там чи не одні з найвищих портових зборів. Це незважаючи на те, що вже протягом двох останніх років на 15% чи 20% знижували ці портові збори. Вони надзвичайно завищені. І незрозуміла структура, а що, власне, фінансується за рахунок цих портових зборів, бо ж збори, вони мають цільовий характер? Це не просто податок, це власне оплата певних робіт і витрат порту на організацію портових процесів для того, щоб судна могли приходити і виконувати свої функції. Так у нас, нажаль, поки що повна така каша в цьому питанні. Ну, багато зайвих функцій там, в той же час немає джерел для фінансування необхідних функцій. От така ситуація робиться. Тому це не тільки наше ноу-хау, це Світовий банк дав таку рекомендацію Міністерству інфраструктури, що портові збори треба зменшувати, треба впорядкувати структуру видатків, які фінансуються за рахунок портових зборів і інші послуги, які можуть по іншому фінансуватися. Це перше. Друге, щодо екологічного контролю в портах? Склалася така ситуація, що всі страхові компанії визначили порти українські надзвичайно ризиковими, там чуть ні не на рівні Сомалі. І не через піратів, а через екоінспекцію. Це трошки турбує бізнес. Не трошки а дуже, що просто дуже дорого стало заходити в українські порти. Підвищені страхові внески з них беруть. Чому так? Тому що три позиції досі не врегульовані. А це створює от такий безлад і такі наслідки. Три позиції які? Перше - відносини між екоінспекцією і адміністрацією порту. Чому важливо врегулювати? Порт - це особлива територія. Просто так гуляючи в порт не зайдеш, да. Тобто там територія обмежена спеціальним порядком управління цією територією, і тільки особи з відповідним статусом, з відповідними повноваженнями можуть зайти на цю територію. Не визначені ці відносини відносно екоінспекції. Отже відбуваються постійні дискусії, так може екоінспектор чи не може? Він має там бути, чи не має? Заходить, чи не заходить? Результат, якщо екоінспектор заходить, то його дії далі ставляться теж під питання. А далі починається ще цікавіше - відбір зразків. Що робить екоінспектор? На сьогодні він робить просто візуальне спостереження. Глаз, як відомо, не алмаз. Тобто візуальне спостереження в сучасному світі - це нічого. Працює лише відбір зразків, відповідні аналізи, лабораторні дослідження. Тобто працює якась науково-обґрунтована база, да. Так от, як вона працює - не впорядковано законодавством. Виникає дискусія, це ті зразки чи не ті?
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Впорядкувати? Плануєте звернутися до уряду впорядкувати цю систему?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Ми не просто плануємо. Ми вже звернулися. Зараз у нас працює робоча група, в яку увійшли і Міністерство інфраструктури, і Міністерство економіки, і адміністрація портів.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Робоча група працює?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Да. І екологічні органи. Робоча група працює. Вона в найближчий час має напрацювати і прийняти ці порядки, які мають поставити якусь крапку в цих дискусіях, і взагалі впорядкувати ситуацію, щоб припинити дискримінацію, власне, використання українських портів. Бо це ми самі собі зменшуємо валовий внутрішній продукт таким чином.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Тобто можна сподіватися підприємцям Дніпропетровщини, що користуватися послугами морпортів найближчим часом буде безпечно, будемо говорити з точки зору підприємництва?
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Ну, ми всі на це дуже розраховуємо. Особливо це важливо, чому саме на Дніпропетровщині це питання піднімається. Найбільше скарг на цю ситуацію з непорозумінням від металургів - це теж зрозуміло, Дніпропетровщина. І зерновиків. А я не забувала, що Дніпропетровщина - зерновий край. Тому як би з Дніпропетровщиною якраз і треба дискутувати і обговорювати ці норми, тому що, власне, вони для підприємств Дніпропетровщини вкрай важливі.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Ми сподіваємося, що ця робоча група якнайшвидше подасть ці свої пропозиції і буде на законодавчому рівні це питання врегульоване.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Тут на нормативно-правовому. На щастя, тут нам не потрібно звертатися до парламентарів.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Це ще простіше.
Ксенія ЛЯПІНА, голова Державної регуляторної служби України: Не завжди. Тут треба буде ще і публічний тиск для того, щоб всі органи погодилися врегулювати, бо насправді, коли зірки загоряються - це комусь потрібно. А коли існує непорядок, то виходячи з усього, це комусь дуже вигідно.
Фаїна МЕНДАЛЮК, ведуча: Я дуже завдячую за цю відверту розмову. Сьогодні ми говорили про зняття мораторію на перевірку бізнесу, про нові стандарти нагляду, про прозорість у роботі інспекційних органів, про контроль за контролерами. Про все, що важливо знати підприємцям, про реформу державного контролю. Дякуємо за відверту розмову. Будемо дуже раді вас на Дніпропетровщині, звичайно, у студії "Граней". Сьогодні у нас була голова Державної регуляторної служби в Україні Ксенія Ляпіна. Я щиро зичу вам безмежного порозуміння знаходити і між владою, і між підприємцями. І щоб це все було і на користь і держави, і кожного підприємця, і, звичайно, кожного пересічного жителя України. Миру, злагоди і добробуту у кожній родині. Побачимося.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
09:00
Вчора
17:00
30 вересня
12:00
30 вересня
11:00
30 вересня
live comments feed...